Долина гоблінів – незвичайний природний ландшафт у штаті Юта, США, де тисячі кам’яних фігур нагадують казкових гномів, гриби та фантастичних істот. Вона розташована в державному парку Goblin Valley State Park, серед пустельних плато й скелястих ущелин регіону Сан-Рафаель-Свелл. Химерні форми пісковику створюють враження, ніби пустелею розкидані застиглі кам’яні персонажі.
Як утворилася Долина гоблінів
Історія цього ландшафту почалася приблизно 170–180 мільйонів років тому, у юрський період. На території сучасної Юти були давні прибережні рівнини, піщані дюни та припливні мілини. З часом відклади піску й мулу ущільнилися та перетворилися на пісковик та інші осадові породи.
Пізніше вітер, вода й перепади температур поступово руйнували камінь. Оскільки різні шари порід мали неоднакову твердість, одні ділянки вивітрювалися швидше за інші. Стійкіші фрагменти залишилися у вигляді округлих стовпів, широких верхівок і фігур із вузькими основами. Ці природні утворення називають гоблінами.
Тисячі фігур утворюють цілі групи, між якими можна вільно ходити. Одні нагадують гриби на тонких ніжках, інші схожі на людей, тварин або фантастичних істот. Їхній вигляд змінюється залежно від освітлення, тому та сама скеля вранці та на заході сонця може здаватися зовсім іншою.
Історія відкриття та створення парку
Про незвичайні скелі знали місцеві ковбої, які шукали худобу. Широку популярність місцю приніс Артур Чаффін, власник поромної переправи Hite Ferry. Наприкінці 1920-х років він разом із двома супутниками шукав альтернативний шлях між Грін-Рівером і Кейнвіллом та побачив долину з фантастичними кам’яними формами.
У 1949 році Чаффін повернувся сюди, дослідив околиці й сфотографував незвичайні утворення. Він називав це місце Mushroom Valley – «Долина грибів». Інтерес мандрівників поступово зростав, і влада Юти вирішила захистити унікальний ландшафт. У 1964 році територія отримала офіційний статус державного парку.
Що подивитися в долині
Головна пам’ятка – відкрита долина, вкрита сотнями груп кам’яних гоблінів. Тут можна спуститися донизу й самостійно досліджувати простір між фігурами. Водночас важливо не пошкоджувати крихкі утворення та дотримуватися правил парку.
Одним із найвідоміших об’єктів є група скель Three Sisters – «Три сестри». Три високі фігури нагадують персонажів, що стоять поруч. Їх часто фотографують із дороги до оглядового майданчика.
З оглядового майданчика відкривається панорама долини й навколишніх скель. Особливо виразно пейзаж виглядає вранці та ближче до вечора, коли низьке сонце підкреслює рельєф і створює довгі тіні.
Стежки та природні маршрути
У парку є маршрути різної складності. Саму долину гоблінів можна досліджувати без прив’язки до однієї стежки, але за її межами краще користуватися позначеними маршрутами й враховувати особливості пустелі.
Стежка Curtis Bench Trail дає змогу побачити долину згори. Маршрут Entrada Canyon проходить через вузький скелястий каньйон, де місцями потрібно обережно долати каміння та тісні проходи. Складніший маршрут веде до Goblin’s Lair – великої природної порожнини серед скель. Спуск із мотузковим спорядженням потребує спеціального дозволу та відповідних навичок.
У віддалених частинах долини трапляються ділянки без позначених стежок. Для тривалих походів там потрібні досвід орієнтування, карта або GPS, достатній запас води й попереднє планування. Перед виходом перевірте прогноз погоди: раптові зливи можуть спричинити небезпечні паводки в каньйонах і сухих руслах.
Нічне небо над пустелею
Долина гоблінів відома не лише скельними утвореннями, а й темним нічним небом. Віддаленість від великих міст і обмежене штучне освітлення створюють добрі умови для спостереження за зорями. Парк має міжнародне визнання як територія зі збереженим темним небом.
У ясну ніч можна побачити Чумацький Шлях, сузір’я та безліч зірок, які важко розрізнити в освітлених містах. Для нічної фотозйомки корисні штатив і камера з ручними налаштуваннями. Водночас слід користуватися ліхтарями обережно, щоб не заважати іншим відвідувачам.
Коли краще приїжджати
Весна й осінь зазвичай найкраще підходять для прогулянок завдяки помірнішим температурам. Улітку в пустелі буває дуже спекотно, а затінку мало. Тому походи краще починати рано-вранці або ближче до вечора. Узимку можливі холод, вітер і сніг.
Перед поїздкою перевірте прогноз погоди, стан доріг і повідомлення адміністрації парку. Не вирушайте в каньйони за загрози сильного дощу через ризик раптового паводка. Воду, головний убір, сонцезахисні засоби та зручне взуття варто брати навіть для короткої прогулянки.
Як дістатися до Долини гоблінів
Парк розташований у центральній частині південно-східної Юти, приблизно за 20 кілометрів на південь від шосе Utah State Route 24. Зазвичай сюди приїжджають автомобілем із району Хенксвілла або Грін-Рівера. Громадський транспорт обмежений, тому найзручніше планувати поїздку на машині.
На території є парковки, центр для відвідувачів, місця для пікніка та кемпінг. Можна зупинитися з наметом або скористатися обладнаними юртами, якщо вони доступні на потрібні дати. Перед поїздкою перевірте офіційний графік роботи, вартість в’їзду та умови бронювання.
Долина гоблінів – місце, де геологічні процеси перетворили звичайний пісковик на фантастичний кам’яний світ. Тут можна гуляти серед химерних фігур, досліджувати каньйони, фотографувати пустельні пейзажі й спостерігати за зорями.
Галерея
