Абу-Сімбел: храми, які перенесли цілком

Коли дивишся на величезні статуї біля входу до Абу-Сімбела, важко повірити, що цей давній храм колись розібрали на тисячі частин і зібрали заново в іншому місці. Це одна з найдивовижніших історій порятунку культурної спадщини Єгипту.

Храми, висічені в скелі

Абу-Сімбел розташований на півдні Єгипту, неподалік кордону із Суданом, на березі озера Насер. Тут стоять два храми, збудовані за часів фараона Рамсеса II у XIII столітті до нашої ери. Великий храм присвячений самому Рамсесу II та пов'язаним із ним божествам, а Малий храм - богині Хатхор і цариці Нефертарі.

Найперше привертають увагу чотири колосальні статуї Рамсеса II на фасаді Великого храму. Кожна сягає приблизно 21 метра заввишки. Усередині розташовані зали з масивними колонами, рельєфами та зображеннями сцен із життя фараона. Усе це висічено безпосередньо в скелі.

Чому храми довелося перенести

У XX столітті Єгипет розпочав будівництво Асуанської високої греблі, яка мала допомогти контролювати води Нілу та виробляти електроенергію. Проте величезне водосховище загрожувало затопити численні давні пам'ятки Нубії, зокрема Абу-Сімбел.

У 1960 році ЮНЕСКО розпочала міжнародну кампанію з порятунку нубійських пам'яток. Інженери запропонували незвичайне рішення: розпиляти храми на великі блоки, перенести їх вище та зібрати знову. Це була складна операція за участю археологів, інженерів і фахівців із різних країн.

Роботи почалися в 1964 році. Храми розділили більш ніж на тисячу великих блоків, деякі з яких важили десятки тонн. Їх перенесли приблизно на 64 метри вище від початкового місця та на 180 метрів далі від річки, а потім відновили на спеціально створеній конструкції, що відтворювала скелю. Роботи завершили в 1968 році.

Спадщина, врятована для майбутнього

Сьогодні Абу-Сімбел має такий вигляд, ніби завжди стояв на своєму нинішньому місці. Проте за знайомим фасадом приховане видатне інженерне досягнення XX століття. Перенесення дозволило зберегти архітектуру храмів, рельєфи та стародавні зображення.

У 1979 році пам'ятки Нубії, зокрема Абу-Сімбел, внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Історія цих храмів нагадує, що збереження минулого іноді потребує найсміливіших сучасних рішень. Перед гігантськими статуями особливо гостро відчуваєш, на що здатні люди заради збереження спадщини давньої цивілізації.