Національний парк Дайсецудзан розташований у центральній частині японського острова Хоккайдо та є найбільшим гірським національним парком країни. Його площа становить близько 2268 км². Тут поєднуються високі вулканічні гори, альпійські плато, густі ліси, гірські річки, озера та гарячі джерела. Через великі гірські масиви цей регіон часто називають дахом Хоккайдо.
Корінний народ айнів називав гори Дайсецудзан «Камуї Мінтара», що означає «ігровий майданчик богів». Це ім’я відображає велич місцевих пейзажів: широкі гірські простори, хмари над вершинами, вулканічні схили та майже незаймана природа.
Гори та вулканічні краєвиди
Головна вершина парку – гора Асахідаке заввишки 2291 м, найвища точка Хоккайдо. Вона належить до вулканічної групи Дайсецу. Поблизу вершини можна побачити фумароли, з яких виходить пара. Серед інших відомих вершин – Куродаке, Томураусі та гори хребта Токачі. У південній частині парку розташований вулкан Токатідаке.
Сугадами та район Асахідаке
Зручним місцем для знайомства з парком є район гарячих джерел Асахідаке-онсен. Канатна дорога піднімає відвідувачів до станції Сугадами, звідки починаються прогулянкові стежки та маршрути до вершини Асахідаке. Кільцева стежка біля ставка Сугадами проходить повз гірські водойми, вулканічні виходи пари та альпійські рослини.
Ущелина Соункьо
Ущелина Соункьо відома високими скельними стінами, вузькими долинами та водоспадами. На деяких ділянках помітні вертикальні скельні колони вулканічного походження. Восени навколишні ліси забарвлюються в червоні, помаранчеві та золотисті кольори. Поселення Соункьо-онсен має гарячі джерела, готелі та канатну дорогу Куродаке.
Озера, ліси та тваринний світ
У східній частині парку розташовані озера Сікаріботсу та Нукабіра, оточені лісами й гірськими хребтами. У різних районах трапляються хвойні та широколистяні ліси, високогірні болота, луки й альпійські рослини. Тут мешкають бурі ведмеді, північні пискухи, білки та численні птахи. Спостерігати за дикою природою слід з безпечної відстані.
Коли краще приїжджати
Липень і серпень підходять для піших прогулянок і сходжень, коли високогірні маршрути доступніші, а рослини цвітуть. Восінні барви з’являються рано – наприкінці серпня або у вересні, а сніг може випасти вже в жовтні. Узимку парк приваблює любителів лиж і снігоступів, проте частина доріг і стежок закривається.
Як дістатися
Головним транспортним вузлом є місто Асахікава. До нього можна приїхати поїздом із Саппоро або прилетіти в місцевий аеропорт. Автобуси сполучають місто з районами Асахідаке-онсен і Соункьо-онсен, але рейси можуть бути нечастими. Для відвідування віддалених частин парку зручніше орендувати автомобіль.
Перед походом варто перевірити погоду, стан стежок, вулканічну активність і повідомлення про бурих ведмедів в інформаційному центрі. Необхідно мати теплий одяг, воду та відповідне спорядження, залишатися на позначених маршрутах і дотримуватися правил безпеки. Дайсецудзан відкриває інший бік Японії – просторий світ гір, вулканів, гарячих джерел і дикої природи.
Галерея
