Національний парк Фіордленд – одна з найвражаючих природних територій Нової Зеландії, розташована на південному заході Південного острова. Він відомий глибокими фіордами, високими горами, льодовиковими долинами, водоспадами та густими лісами. Парк створили у 1952 році, і він входить до складу об’єкта Світової спадщини Те-Вахіпоунаму, визнаного за виняткову природну цінність.
Ландшафти Фіордленду формувалися протягом тисячоліть під впливом льодовиків. Вони вирізали глибокі долини, які згодом заповнилися морською водою, утворивши знамениті фіорди. Сьогодні прямовисні скелі здіймаються просто з води, а зі схилів під час дощів спадають численні водоспади. У поєднанні з туманами та хмарами ці краєвиди створюють враження віддаленого, майже незайманого світу.
Мілфорд-Саунд і пік Мітре
Одна з головних пам’яток парку – Мілфорд-Саунд, відомий мовою маорі як Піопіотахі. Цей знаменитий фіорд оточений крутими скелями та гірськими вершинами. Особливо впізнаваний пік Мітре, кам’янисті схили якого здіймаються приблизно на 1692 метри безпосередньо над водою. Його силует вважається одним із найчастіше фотографованих краєвидів Нової Зеландії.
Найкраще розглядати фіорд під час прогулянки екскурсійним судном. З води відкриваються краєвиди на прямовисні стіни, лісисті схили та водоспади, які після дощів стають особливо потужними. В околицях також є короткі пішохідні маршрути й оглядові майданчики. Дорога з Те-Анау до Мілфорд-Саунд сама по собі вважається одним із наймальовничіших автомобільних маршрутів країни.
Даутфул-Саунд і віддалені фіорди
Даутфул-Саунд, або Патеа, – ще один видатний фіорд Фіордленду. Він більший за Мілфорд-Саунд і відомий більш усамітненою атмосферою. Його довгі водні рукави оточені високими скелями, вологими лісами та водоспадами. Тут можна зустріти афалін, новозеландських морських котиків і рідкісних чубатих пінгвінів Фіордленду.
Прямої автомобільної дороги до Даутфул-Саунд немає. Зазвичай подорож починається в Манапоурі: спочатку туристи перетинають озеро човном, потім їдуть автобусом через перевал Вілмот і пересідають на судно для екскурсії фіордом. Такий непростий маршрут допомагає зберегти відчуття віддаленості й тиші, заради яких сюди приїжджають мандрівники.
Гори, озера та пішохідні маршрути
Окрім фіордів, парк охоплює великі гірські райони, глибокі долини та великі озера, серед яких вирізняються Те-Анау й Манапоурі. Вони оточені лісами та гірськими хребтами й підходять для прогулянок, катання на човнах і знайомства з природою Південного острова.
Фіордленд славиться багатоденними пішохідними маршрутами. Серед найвідоміших – Мілфорд-Трек і ділянки маршруту Рутберн-Трек. Вони проходять через ліси, долини, гірські перевали й оглядові майданчики з панорамними краєвидами. Деякі маршрути потребують хорошої фізичної підготовки, попереднього бронювання місць у гірських притулках і уважної оцінки погодних умов.
Рослинний і тваринний світ
Значна частина Фіордленду вкрита природними лісами, де ростуть південні буки та подокарпи, а стовбури дерев і каміння часто вкриті мохами й папоротями. Вологий клімат підтримує густу рослинність, а високогірні райони вирізняються альпійськими луками та суворими кам’янистими ландшафтами.
У парку мешкає багато птахів, зокрема рідкісні представники новозеландської фауни. У прибережних водах трапляються дельфіни, морські котики та пінгвіни. Одним із відомих місцевих видів є такахе – рідкісний нелітаючий птах, збереженню якого приділяють особливу увагу. Щоб не порушувати природну рівновагу, відвідувачам слід залишатися на позначених стежках і не наближатися до диких тварин.
Коли краще приїжджати
Фіордленд можна відвідувати будь-якої пори року, однак погода тут мінлива, а опади випадають часто. Улітку, з грудня до лютого, дні довші, а умови зазвичай зручніші для піших походів і водних екскурсій. Восени та навесні краєвиди часто огортає туман, а водоспади після дощів мають особливо ефектний вигляд. Узимку гірські вершини вкриваються снігом, але деякі дороги й маршрути стають складнішими.
Перед поїздкою важливо перевірити прогноз погоди, стан доріг і доступність стежок. Навіть улітку необхідно мати водонепроникну куртку, теплий одяг і взуття для прогулянок нерівною місцевістю. У районі Мілфорд-Саунд також слід враховувати офіційні попередження про природні небезпеки.
Як дістатися до національного парку Фіордленд
Основними відправними пунктами для подорожі парком є Те-Анау та Манапоурі. До Те-Анау можна доїхати автомобілем або автобусом із Квінстауна та інших міст Південного острова. Звідси починається мальовнича дорога до Мілфорд-Саунд завдовжки близько 120 кілометрів. Уздовж маршруту розташовані оглядові майданчики, короткі прогулянкові стежки та місця для зупинок.
Для відвідування Даутфул-Саунд зазвичай потрібно заздалегідь забронювати організовану екскурсію з Манапоурі. Подорож Фіордлендом краще планувати із запасом часу, оскільки відстані великі, погода швидко змінюється, а деякі маршрути потребують попередньої підготовки. Національний парк приваблює тих, хто хоче побачити сувору красу Нової Зеландії, вирушити в похід і познайомитися з одними з найвражаючих фіордів світу.
Галерея
