Віденський ліс – гірський масив на північно-східній околиці Східних Альп, який часто називають «зеленими легенями» Відня. У 2005 році він отримав статус біосферного заповідника ЮНЕСКО. Тут поєднуються лісові ландшафти, панорамні оглядові майданчики, історичні монастирі й замки, а також маршрути для піших прогулянок та активного відпочинку.
Історія Віденського лісу
Віденський ліс не створювали штучно: його історія тісно пов’язана з розвитком регіону та охороною природи. Перші поселення з’явилися тут у VIII столітті. Назви деяких сіл, зокрема Габліц, Лізинг і Деблінг, імовірно, мають слов’янське коріння. Протягом століть люди приходили сюди гуляти, збирати гриби й полювати.
Із XVI століття в лісі активно заготовляли деревину. У 1683 році його північною частиною пройшли війська польського короля Яна III Собеського, які прямували на допомогу Відню під час османської облоги. У XIX столітті промисловий розвиток сприяв заселенню околиць. Коли в 1870-х роках з’явилися плани вирубати значну частину лісу, громадський спротив допоміг зберегти природну територію. У 1987 році влада Відня, Нижньої Австрії та Бургенланду підписала декларацію про охорону природи регіону.
Природа та географія
Віденський ліс простягається приблизно на 45 кілометрів, його ширина становить 20–30 кілометрів, а площа – близько 1 250 квадратних кілометрів. Найвища точка масиву – гора Шьопфль заввишки 893 метри. На півночі лісисті височини межують із долиною Дунаю та виноградниками, на півдні – з курортним містом Баден, на заході – зі Санкт-Пельтеном, а на сході підходять до Відня. Серед природних меж регіону – річки Дунай, Трайзен, Гельзен і Тристінг.
На півночі переважають дуби, буки та граби, а на південному сході трапляються ялиці, ялини, сосни й модрини. Тут росте понад 2 000 видів рослин, зокрема рідкісні охоронювані види. У заповіднику Лайнцер-Тіргартен мешкають олені, лосі, дикі кабани, лані та муфлони. У лісових гаях живуть численні птахи, кажани й комахи; серед цікавих видів – жук-олень, щелепи якого нагадують невеликі роги.
Віденський ліс популярний у будь-яку пору року. Сюди приїжджають гуляти стежками, збирати гриби, відпочивати на галявинах, милуватися природою та відвідувати історичні місця. Із цим регіоном пов’язані імена відомих діячів культури, зокрема Франца Кафки та Зиґмунда Фройда.
Що подивитися
Для знайомства з Віденським лісом можна обрати самостійну прогулянку або екскурсію. Щоб не поспішати й побачити природні та архітектурні пам’ятки, варто виділити на поїздку кілька годин.
Музей Віденського лісу. Експозиції присвячені історії регіону, його розвитку та природі. У музеї також відбуваються виставки й заходи для дітей та молоді.
Замок Ліхтенштейн. Середньовічна фортеця розташована біля краю лісового масиву. Її неодноразово руйнували й відбудовували. Під час екскурсії відвідувачі можуть ознайомитися з історією замку та колекцією обладунків і зброї.
Монастир Клостернойбург. Його будівництво почалося 1114 року. В архітектурі поєднуються барокові й готичні елементи, а серед головних мистецьких творів вирізняється вівтар Святого Леопольда. Монастир також відомий виноробними традиціями; тут доступні екскурсії з дегустацією.
Абатство Гайлігенкройц. Це діючий цистерціанський монастир Святого Хреста, розташований неподалік курортного міста Баден. На його території діє богословський інститут.
Водна печера в Гінтербрюлі. Підземне озеро утворилося в колишніх гіпсових шахтах. По ньому організовують прогулянки на спеціальних човнах.
Оглядовий майданчик Леопольдсберг. Він розташований на горі заввишки близько 425 метрів у районі Деблінг. Звідси відкриваються краєвиди на Дунай і навколишні поселення. Поруч стоїть церква Святого Леопольда.
Оглядовий майданчик Каленберг. Майданчик на горі заввишки близько 484 метрів дає змогу побачити Відень та його околиці. Неподалік розташована оглядова вежа Штефаніварте.
Оглядовий майданчик Кобенцль. Звідси можна милуватися виноградниками й пагорбами. Поруч є стоянка, кафе та ресторани.
Як дістатися та чим зайнятися
Віденський ліс займає велику територію на захід від Відня, тому маршрут краще обирати залежно від місць, які хочеться відвідати. До окремих ділянок можна дістатися автомобілем, поїздом або автобусом; перед поїздкою варто перевірити актуальні маршрути громадського транспорту. Біля оглядових майданчиків проходять автобусні лінії, а територією лісу прокладено марковані пішохідні стежки.
Окрім піших прогулянок, тут катаються на гірських велосипедах, а взимку на окремих схилах – на лижах. Віденський ліс підходить і для короткого виїзду на природу, і для тривалого знайомства з ландшафтами та історичними пам’ятками регіону.
Галерея
