Оахака стала найатмосфернішою зупинкою моєї подорожі

Я приїхав до Оахаки після кількох насичених днів у Мексиці й планував просто перепочити. Але вже першого вечора захотілося залишитися довше: музика, запахи їжі та яскраві фасади чекали буквально за дверима.

Місто, де хочеться заблукати

Вранці я пішов гуляти без карти. Вулиці історичного центру вели повз кольорові будинки й зелені внутрішні дворики. Біля церкви Санто-Домінго я надовго зупинився на площі, спостерігаючи, як прокидається місто. Навіть кава в маленькому дворику стала окремою пригодою.

Ринок, який змінив мої плани на обід

На ринку 20 de Noviembre пахло хлібом, шоколадом, спеціями та смаженою їжею. Я спробував тлаюду - велику хрустку тортилью з квасолею, сиром і м’ясом. Потім був моле, густий соус зі складним смаком, і чашка місцевого гарячого шоколаду. Одного обіду для знайомства з кухнею Оахаки явно замало.

Вечір, який запам’ятався більше за пам’ятки

На заході сонця я повернувся до центру. Музиканти грали, площа наповнювалася людьми, а повз пройшла невелика святкова процесія. Саме тоді я відчув атмосферу міста: традиції тут живуть на ринках, у майстернях і просто на вулицях.