Монастир Хорюдзі

Монастир Хорюдзі розташований в Ікаруга поблизу Нари. Точна назва – Хорю Гакумон-дзі, назва комплексу перекладається як Храм процвітаючої дхарми. Це найперший у Японії, а світі найстародавніший буддійський храм, дерев'яні будівлі якого збереглися до нашого часу. Щоправда, по-справжньому давні лише близько 20% складових будови деталей.

Історія Монастиря Хорюдзі

Він був побудований в середині VII століття корейськими майстрами, засновниками компанії Конго-гумі. Плотніков запросив принц-регент Сетоку. Компанія Конго-гумі ще 14 століть спеціалізувалася на будівництві та ремонті буддійських храмів і стала банкрутом у недавньому часі. Будівництво Монастиря Хорюдзі завершилося 607 року. Храм отримав ім'я Ікаруга-дера. У 670 році від удару блискавки та сильної пожежі храм згорів. До 700 року його повністю відновили. Втративши владу після поразки від клану Согу, Сетоку провів решту днів у побудованому ним монастирі за вивченням буддійських сутр.

Монастир Хорюдзі не раз сильно постраждав від пожеж, але його незмінно відновлювали, зберігаючи колишній вигляд. Монастирський комплекс ділиться на дві частини – західну та східну. У західній частині стоять храм Кондо та пагода, а у східній – Юмедоно. Ченці живуть у гуртожитку, у їхньому розпорядженні бібліотеки та трапезі. У внутрішній двір Монастиря Хорюдзі можна потрапити через ритуальну браму. По периметру двору розташовані криті галереї. Для будівництва храмів використовували камфорне дерево, відоме своєю довговічністю, яке не піддається гниттю та діяльності природних шкідників. Завдяки міцності дерева частина будівель збереглася до теперішнього часу.

Опис Монастиря Хорюдзі

У західній частині храму височить пагода Гондзю-но, що складається з п'яти ярусів. Копії пагоди стоять у багатьох японських буддійських храмах. Грандіозна будова, що має 34 метри заввишки, ніби ширяє в повітрі, завдяки точним пропорціям і широкому виносу дахів. В основі пагоди лежить величезний камінь, що приховує стародавні реліквії. До них неможливо дістатися, не зруйнувавши пагоду, тому варто лише здогадуватися, що там зберігається, пагода збудована у 700 році.

У дворі знаходиться підвішена на міцних ланцюгах гігантська колода - старовинний своєрідний антисейсмічний механізм, що служить для балансу коливань землі при землетрусах. Подібні бетонні пристрої і в наш час встановлюють у висотних будинках у Японії. На протилежному вході осторонь знаходиться храм Кондо. У його головному – Золотому – залі височить скульптура Будди Бхайшаджьягуру – Цілителя, виконана одним із перших відомих японських скульпторів Торі-Буссі. Вона не постраждала від пожежі 670 року. Віруючі вважають, що, торкнувшись статуї божества, можна очистити свою карму і зцілитися. Зал храму величезний, його площа перевищує 280 метрів квадратних. У залі також знаходиться відома тріада Сяка

Під час війни від вибухів бомб фрески храму серйозно постраждали. Їх відновлювали за малюнками і фотографіями, що збереглися, досвідчені майстри настінного розпису. У монастирському комплексі на сході знаходиться "Зал мрій" - Юмедоно, де знаходиться статуя богині Гуаньїнь-Каннон - милосердя. Саме в цьому Залі Сетоку на самоті вивчав священні буддійські тексти.

Паломники, туристи та відвідувачі монастиря можуть побачити статую богині лише двічі на рік під час проведення урочистих ритуальних церемоній. Вважається, що в залі Сереїн, який також знаходиться в Монастирі Хорюдзі, досі живе душа принца Сетоку. З 1950 храм належить Сетоку-су - школі шанувальників Сетоку. 1993 року монастир занесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.