Національний заповідник Пакая-Самірія – одна з найбільших природоохоронних територій Перу, розташована в амазонській частині регіону Лорето. Його площа становить близько 2 080 000 гектарів. Це світ тропічних лісів, звивистих річок, заболочених рівнин і тихих озер, у водах яких відбивається густа зелень дерев. Через незвичайні дзеркальні пейзажі заповідник часто називають «джунглями дзеркал».
Пакая-Самірія лежить у басейні Амазонки, поблизу річок Мараньйон і Укаялі, злиття яких утворює Амазонку. Значна частина території сезонно затоплюється, тому звичний лісовий ландшафт змінюється водними просторами, а рослини й тварини пристосувалися до регулярних розливів. Заповідник відіграє важливу роль у збереженні амазонських екосистем і біорізноманіття регіону.
Унікальна природа та біорізноманіття
Пакая-Самірія відома багатством флори й фауни. За даними природоохоронної служби Перу, тут зареєстровано понад тисячу видів хребетних тварин, сотні видів птахів, риб, земноводних і плазунів, а також сотні видів диких рослин. Це робить заповідник одним із найцікавіших місць країни для спостереження за дикою природою.
У річках та озерах мешкають амазонські річкові дельфіни, зокрема рожеві дельфіни, каймани, черепахи таракайя та великі прісноводні риби, серед яких арапайма, відома в Перу як паїче. У лісах живуть різні види мавп, яскраві папуги й ара та багато інших птахів. Імовірність побачити певну тварину залежить від сезону й маршруту, тому такі зустрічі не гарантовані.
Особливе значення мають пальмові ліси агуахе. Плоди цих пальм слугують їжею для багатьох тварин і використовуються місцевими жителями. Такі ліси забезпечують притулок і корм для кайманів, анаконд, тапірів, папуг та інших мешканців затоплених територій. Їх збереження важливе для біорізноманіття та накопичення вуглецю в тропічних екосистемах.
Річки, озера та затоплені ліси
Головна особливість Пакая-Самірії – мінливий водний ландшафт. Під час високої води човни можуть проходити ділянками лісу, які в сухіший період перетворюються на сушу або вузькі протоки. Вода, дерева й відображення хмар створюють краєвиди, заради яких мандрівники приїжджають до цього віддаленого куточка Амазонії.
Одним із найвідоміших туристичних районів є басейн річки Янаяку-Пукате. Тут проходять маршрути затопленими лісами, невеликими протоками й озерами, а також організовують спостереження за птахами та іншими тваринами. На маршруті можна відвідати околиці громади Ярина й познайомитися з традиційним життям місцевих жителів.
Особливе місце посідає озеро Ель-Дорадо в басейні Янаяку-Пукате. Воно відоме природними краєвидами, можливістю спостерігати за птахами й кайманами та природоохоронними ініціативами місцевих громад. Мешканці беруть участь у сталому управлінні природними ресурсами й збереженні таких видів, як паїче та черепаха таракайя.
Не менш цікаві річки Пакая й Самірія. На їхніх берегах можна побачити ліси, протоки, невеликі озера й різноманітних птахів. Залежно від сезону тут трапляються мавпи, ара, водоплавні птахи, каймани та річкові дельфіни. Доступні також інші райони заповідника, зокрема маршрут Тибіло-Пасточа, де мандрівники пересуваються невеликими човнами й можуть вирушати в походи дозволеними стежками.
Що подивитися та чим зайнятися
Найкращий спосіб познайомитися з Пакая-Самірією – подорожувати річками й озерами на човні. Водні маршрути дають змогу побачити затоплені ліси, спостерігати за птахами й шукати тварин на берегах. У деяких районах організовують прогулянки обладнаними стежками, нічні виїзди для спостереження за кайманами та відвідування місцевих поселень. Спостерігати за дикою природою потрібно так, щоб не турбувати тварин.
Орнітологи й фотографи приїжджають сюди заради можливості побачити багато видів птахів, зокрема бакланів, чапель, папуг та ара. Залежно від маршруту можна спостерігати за річковими дельфінами, мавпами й іншими мешканцями тропічного лісу. Любителям екотуризму варто звернути увагу на проєкти місцевих громад, що поєднують охорону природи зі сталим використанням природних ресурсів.
Подорож до Пакая-Самірії також дає змогу познайомитися з культурою народів Амазонії. У деяких громадах проводять екскурсії, знайомлять із ремеслами та традиційними способами природокористування. Місцеві жителі беруть участь у програмах сталого рибальства, збереження черепах і управління лісовими ресурсами.
Як дістатися до заповідника
Один із головних маршрутів починається в Ікітосі, куди зазвичай прилітають літаком із Ліми. З Ікітоса до міста Наута можна доїхати дорогою приблизно за дві години. Далі подорож продовжується водою – моторним човном або швидкісним катером до обраного входу в заповідник. Тривалість переходу залежить від сектора, рівня води та типу судна.
Серед відомих туристичних напрямків – басейн Янаяку-Пукате, озеро Ель-Дорадо, річки Пакая й Самірія, а також район Тибіло-Пасточа. Деякі маршрути підходять для одноденної екскурсії, інші потребують кількох днів і ночівель у лоджах або організованих таборах. Для віддалених районів транспорт, проживання та супровід потрібно погоджувати заздалегідь.
Відвідування заповідника слід організовувати через туристичних операторів або місцеві туристичні групи, уповноважені природоохоронною службою Перу SERNANP. Перед поїздкою варто уточнити правила в’їзду, вартість дозволів, доступність маршрутів і умови проживання.
Коли краще приїжджати
Офіційно рекомендований період для відвідування Пакая-Самірії – із травня до вересня. Клімат тут жаркий і вологий, температура зазвичай становить приблизно 26–35 °C. Сезон дощів переважно триває з жовтня до квітня, хоча фактичні умови можуть змінюватися залежно від року.
Сезонні зміни рівня води впливають на характер подорожі. Під час розливу човни можуть заходити глибше в затоплений ліс, відкриваючи незвичайні краєвиди й полегшуючи рух деякими водними маршрутами. Коли вода спадає, окремі тварини й водоплавні птахи можуть концентруватися біля річок та озер, а деякі ділянки стають зручнішими для спостереження з берега. Водночас на мілководді пересування іноді триває довше.
Поради мандрівникам
Візьміть легкий одяг із довгими рукавами, головний убір, сонцезахисний крем, засіб від комарів, водонепроникну упаковку для електроніки та зручне взуття. Корисними будуть бінокль і фотоапарат із захистом від вологи. Під час плавання необхідно користуватися рятувальним жилетом, а на суші ходити лише дозволеними стежками.
Дотримуйтеся вказівок рейнджерів, реєструйтеся на контрольних постах і не наближайтеся до диких тварин. Не можна зривати рослини, залишати сміття або заважати тваринам під час годування, розмноження й пересування. У певні місяці черепахи таракайя відкладають яйця на піщаних берегах, тому такі місця потрібно відвідувати особливо обережно. У заповіднику також обмежено використання одноразового пластику.
Охорона природи та значення заповідника
Пакая-Самірія зберігає величезні простори амазонських лісів, водно-болотних угідь і річкових екосистем. Ці території є притулком для рідкісних і вразливих тварин, підтримують природні цикли й допомагають зберігати традиційний спосіб життя місцевих громад. Важливими складовими охорони території є стале рибальство, відновлення популяцій черепах і раціональне використання лісових ресурсів.
Національний заповідник Пакая-Самірія підходить мандрівникам, які хочуть побачити Амазонію за межами великих міст, дослідити затоплені ліси й спостерігати за дикою природою в її природному середовищі. Це місце потребує дбайливого ставлення до довкілля, але натомість дарує рідкісну можливість відчути масштаб і крихкість однієї з найбагатших екосистем планети.
Галерея
