Сієнський собор, відомий також як Дуомо в Сієні, – величний кафедральний храм, присвячений Успінню Діви Марії. Він розташований в історичному центрі Сієни, у Тоскані, і вважається одним із найвидатніших пам’яток середньовічної Італії. Чорно-білі мармурові смуги, оздоблений фасад, скульптури та унікальна мармурова підлога роблять його одним із головних архітектурних символів міста.
Історія Сієнського собору
Будівництво нинішнього собору розпочалося в Середньовіччі, а основні етапи припали на XII–XIV століття. Храм зводили в період розквіту Сієнської республіки, коли місто суперничало з Флоренцією за політичний та економічний вплив. У 1179 році собор освятили, хоча будівельні й декоративні роботи тривали й пізніше.
Наприкінці XIII століття важливу роль у формуванні вигляду храму відіграв архітектор і скульптор Джованні Пізано. Він працював над нижньою частиною фасаду та прикрасив її численними скульптурами. У 1339 році влада Сієни задумала масштабне розширення собору, але епідемія чуми 1348 року, фінансові труднощі й технічні проблеми завадили завершити проєкт. Залишки незавершеної споруди відомі як фасад Нового собору.
Фасад і архітектура
Сієнський собор є видатним зразком романсько-готичної архітектури. Його фасад облицьований білим мармуром із червонуватими та зеленуватими прожилками. Нижню частину оформив Джованні Пізано, а верхню на початку XIV століття спроєктував Камайно ді Крешентіно. Скульптури, арки, башточки, пінаклі та три загострені фронтони створюють складну композицію, спрямовану вгору.
Особливо виразні три портали з різьбленими колонами й декоративними деталями. У верхній частині виділяється велике кругле вікно-розетка, оточене готичними нішами. Три золотисті мозаїки доповнюють фасад. Частину оригінальних скульптур замінили копіями, а справжні твори зберігаються в музейних колекціях.
Купол і дзвіниця
Над центральною частиною собору височіє купол із характерним багатоколірним оздобленням. Поруч розташована дзвіниця, декорована смугами білого й чорного мармуру. Такий контраст став упізнаваною рисою архітектури Сієни й повторюється в оформленні фасаду та інтер’єру.
Інтер’єр і мармурова підлога
Усередині привертають увагу високі колони з чорного та білого мармуру, арки й просторий центральний неф. Одним із головних скарбів є підлога з 56 фігурних панелей, створених із XIV до XIX століття за допомогою мармурової інкрустації та техніки графіто. На них зображено біблійні сюжети, алегорії та символічні композиції. Серед відомих робіт – «Гора Мудрості», створена за задумом Пінтуріккьо у 1505 році. Щоб захистити підлогу від зношування, її зазвичай відкривають для огляду лише в певні періоди року.
Кафедра Нікколо Пізано
Важливим твором середньовічної скульптури є мармурова кафедра, створена Нікколо Пізано та його майстернею у XIII столітті. Її прикрашають рельєфи зі сценами з життя Христа та біблійними персонажами. Виразні фігури й складна пластика демонструють вплив античного мистецтва.
Бібліотека Пікколоміні та інші скарби
У соборному комплексі розташована бібліотека Пікколоміні, стіни якої прикрашені фресками Пінтуріккьо та його майстерні. Вони розповідають про життя папи Пія II. До комплексу також належать музей Дуомо, баптистерій і крипта, де зберігаються археологічні та мистецькі знахідки.
Незавершений Новий собор
Поруч із собором збереглися залишки масштабного проєкту XIV століття. Після припинення робіт через чуму, нестачу коштів і технічні труднощі частина споруди залишилася незавершеною. Сьогодні вона відома як Фаччатоне. З верхнього майданчика відкривається панорамний краєвид на дахи Сієни й тосканські пагорби.
Сієнський собор сьогодні
Сієнський собор є однією з головних пам’яток Тоскани й частиною історичного центру Сієни, внесеного до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у 1995 році. Відвідувачів приваблюють архітектура, скульптури, мармурова підлога та твори мистецтва різних епох. Перед відвідуванням варто перевірити графік роботи, адже доступ до окремих приміщень і підлоги залежить від сезону та церковних заходів.
Галерея
