Луксорський храм – видатна пам’ятка архітектури Стародавнього Єгипту, розташована на східному березі Нілу в центрі сучасного Луксора. У давнину місто називалося Фівами й у період Середнього та Нового царств було одним із найважливіших політичних і релігійних центрів країни. Храм був присвячений передусім Амону-Ра та відігравав особливу роль у церемоніях, пов’язаних із божественною природою царської влади.
Історія будівництва
Один із найдавніших збережених елементів храму пов’язують із правлінням жінки-фараона Хатшепсут, яка правила приблизно у 1473–1458 роках до нашої ери. Основну частину комплексу спорудили за Аменхотепа III, приблизно у 1390–1352 роках до нашої ери. Пізніше Рамсес II, який правив близько 1279–1213 років до нашої ери, розширив храм, звів великий вхідний пілон, передній двір і встановив колосальні статуї. За Тутанхамона та Хоремхеба завершили оздоблення знаменитої колонади.
Вхідний пілон і обеліск
Монументальний вхід утворює пілон Рамсеса II, прикрашений рельєфами із зображеннями фараона та його військових перемог. Перед ним колись стояли два обеліски й кілька величезних статуй правителя. Один обеліск зберігся на місці, а другий із 1836 року перебуває на площі Згоди в Парижі. Обеліски символізували сонячну силу та царську владу, а їхні поверхні вкривали ієрогліфічні написи.
Двір Рамсеса II і Велика колонада
За пілоном розташований великий двір із колонами та царськими статуями. Далі починається Велика колонада Аменхотепа III, утворена двома рядами по сім масивних колон із капітелями у формі папірусу. Рельєфи зображують свято Опет, під час якого відбувалися урочисті процесії та релігійні церемонії. Оздоблення колонади доповнювали за Тутанхамона й Хоремхеба.
Свято Опет і Алея сфінксів
Луксорський храм був пов’язаний із Карнакським храмовим комплексом давньою процесійною дорогою завдовжки близько 2,7 км – Алеєю сфінксів. Під час свята Опет статуї Амона, Мут і Хонсу перевозили священними човнами з Карнака до Луксорського храму. Церемонії символізували оновлення божественних сил і царської влади. Відновлена алея сьогодні дає змогу пройти між двома великими храмами та уявити давній релігійний ландшафт Фів.
Святилища та рельєфи
У внутрішніх приміщеннях збереглися рельєфи, ієрогліфічні написи та зображення богів і фараонів. Особливо цікаві сцени божественного народження, які розповідають міфологічну історію походження царя від Амона-Ра й підкреслюють священну природу царської влади. Ці зображення допомагають дослідникам зрозуміти релігійні уявлення та церемонії давніх єгиптян.
Храм у римську епоху
Після завоювання Єгипту Римом храм продовжували використовувати, хоча його функції змінилися. Наприкінці III століття нашої ери римляни спорудили навколо нього укріплення. Деякі приміщення перетворили на святилища римського культу, а давні рельєфи закрили штукатуркою та розписами із зображеннями імператора Діоклетіана і його співправителів. Ці нашарування показують, що комплекс залишався важливим і після завершення фараонської доби.
Луксорський храм і ЮНЕСКО
У 1979 році храм увійшов до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в складі об’єкта «Стародавні Фіви з некрополем». До нього належать також Карнакський храмовий комплекс, Долина царів, Долина цариць та інші пам’ятки на західному березі Нілу. Луксорський храм особливий тим, що стародавні споруди розташовані безпосередньо серед сучасного міста.
Що подивитися та як дістатися
Під час відвідування варто оглянути пілон Рамсеса II, обеліск, колосальні статуї, двір із колонами та Велику колонаду Аменхотепа III. Не поспішайте повз рельєфи й ієрогліфи у внутрішніх приміщеннях. Увечері храм має особливу атмосферу завдяки освітленню, однак час відвідування слід узгоджувати з офіційним розкладом. До храму можна дійти з центральних районів Луксора або доїхати таксі. У спекотну погоду візьміть воду, головний убір і зручне взуття. Актуальні години роботи та ціни на квитки перевіряйте на офіційному сайті Міністерства туризму та старожитностей Єгипту.
Луксорський храм допомагає зрозуміти, як стародавні єгиптяни пов’язували релігію, архітектуру та царську владу. Разом із Карнаком він розкриває історію Фів як одного з головних духовних центрів давнього світу.
Галерея
