День четвертий. Льодовик і дорога вздовж океану

Четвертий день почався спокійно, але вже через деякий час після виїзду я знову почав зупинятися кожні кілька кілометрів. Ісландія вміє робити дуже неприємну річ з туристом: ти думаєш, що вже бачив найкрасивіший пейзаж поїздки, а через десять хвилин з'являється наступний, і попередній раптово стає просто «ну теж непогано».

Лагуна Єкюльсаурлоун

У цей день я попрямував далі по південному узбережжю в бік льодовикової лагуни Йекюльсаурлоун. Дорога стала ще більш вражаючою, а навколо з'явилося відчуття справжньої півночі – багато відкритого простору, гори, льодовики і океан. Я спеціально їхав повільніше, ніж дозволяла дорога, тому що постійно хотілося дивитися по сторонах.

Коли я нарешті побачив льодовикову лагуну, то просто зупинив машину і кілька хвилин сидів всередині, не виходячи. На воді плавали шматки льоду, навколо височіли гори, а все це виглядало настільки незвично, що мозку було потрібно трохи часу, щоб прийняти те, що відбувається як реальність.

Діамантовий пляж

Потім я пішов гуляти вздовж води, а після відправився до діамантового пляжу, де шматки льоду лежать на чорному піску. Назва здається трохи туристичною, але, чесно кажучи, Наживо вона дійсно підходить цьому місцю. Особливо красиво було, коли лід відбивав світло, а океан накочував на берег і поступово відносив невеликі шматки назад у воду.

Увечері я повернувся в готель і зрозумів, що за день майже не розмовляв ні з ким, крім співробітників кафе і самого себе. Зате розмов з собою за кермом було достатньо, особливо коли я кілька разів вголос вимовляв: "Так, а ми точно туди їдемо?».