День 6. Флоренція без поспіху

Шостий день я вирішила зробити трохи спокійніше і подивитися на Флоренцію зверху. Дорога наверх виявилася трохи складніше, ніж виглядала в моїй уяві, але коли я нарешті зупинилася і побачила місто перед собою, стало зрозуміло, що всі ці підйоми були не дарма. Зверху Флоренція виглядає зовсім інакше, і в такі моменти особливо добре розумієш, наскільки компактним може здаватися місто, по якому ще кілька годин тому ти намотувала кілометри.

Після цього я просто гуляла без чіткого плану. Заглядала в магазини, спочатку дивилася брендові речі, а потім купувала невеликі сувеніри, які вдома напевно будуть лежати в шафі з написом «Італія», і знову фотографувала все, що траплялося по дорозі.

Я взагалі помітила за собою дивну особливість: чим довше перебуваю в подорожі, тим менше фотографую пам'ятки і тим більше знімаю звичайні речі – вулиці, чашку кави, вікно готелю, столик в кафе і якусь смішну вивіску.

Понте Санта-Триніта

Мене підкорив місць Понте Санта-Трініта, він знаходиться між районами історичного центру і Ольтрарно. На відміну від багатолюдного Понте-Веккьо, тут спокійно. Напевно, це ідеальне місце, щоб зробити паузу, подихати повітрям і перейнятися атмосферою міста.

Саме у Флоренції я остаточно відмовилася від ідеї додати в поїздку ще кілька міст. У якийсь момент мені стало зрозуміло, що якщо намагатися за десять днів подивитися все, то я буду пам'ятати тільки вокзали, номери поїздів і те, де залишила зарядку. А мені хотілося повернутися додому з відчуттям, що я дійсно була в Італії, а не просто переміщалася по ній з валізою.