День 4. Плато Лассіті та Агіос-Ніколаос

На четвертий день я знову сів за кермо і поїхав у бік Східної частини Криту. По дорозі вирішив заїхати на плато Лассіті, тому що хотілося побачити не тільки узбережжя, а й гірський Крит.

Після морських пейзажів все навколо різко змінилося. Дорога пішла вгору, з'явилися гори, невеликі села і зовсім інший ритм життя. Оглянув кілька пам'яток. Нижче прикріплюю фото пам'ятника, повз якого не зміг пройти. Його побудували з метою зберегти пам'ять про трагедію і про роль подій у боротьбі за визволення Криту.

Пам'ятник на згадку про знищення Лассіті османськими та єгипетськими військами в травні 1867 року

Я кілька разів зупинявся просто подивитися на пейзаж і в черговий раз переконався, що автомобіль на Криті – це не тільки засіб пересування, але і спосіб постійно знаходити місця, які не збирався Шукати.

Озеро Вулісмені, Агіос Ніколаос

Після плато я попрямував до Агіос-Ніколаоса. Місто розташоване навколо озера Вулісмені, і мені сподобалося просто гуляти навколо нього, сидіти в кафе і дивитися на човни. Після гірської дороги це місце відчувалося майже як курортна пауза перед фінальним днем. Шкода, що не зарядив телефон, зміг би зробити більше знімків. Але це урок на майбутнє-стежити за зарядкою і завжди брати з собою пауербанк.

Увечері я прогулявся по набережній і зрозумів, що за чотири дні Крит встиг показати мені вже кілька абсолютно різних осіб.При цьому Острів все ще примудрявся залишатися таким, де можна просто зупинитися біля дороги, подивитися на море і зрозуміти, що ніякої пам'ятки в даний момент тобі взагалі не потрібно.