Норвегія давно жила у мене в голові у вигляді фотографій з величезними горами, водоспадами і дорогами, які ніби спеціально проклали між фіордами заради краси. На знімках все виглядало настільки ідеально, що я навіть трохи підозрював підступ: ну не може ж країна дійсно бути настільки красивою, та ще й у звичайному житті, без п'яти фільтрів і спеціального фотографа з вертольота. У підсумку я вирішив перевірити все сам і відправився в автомобільну подорож, де головним планом було побачити фіорди, а запасним – хоча б не загубитися по дорозі. Почати поїздку я вирішив з Бергена. Місто зустріло мене різнокольоровими будинками, вузькими вуличками, горами навколо і дощем, який, здається, місцеві жителі сприймають приблизно так само спокійно, як ми звичайну хмарність. Я приїхав з надією на красиві сонячні фотографії, але Норвегія досить швидко пояснила мені місцеві правила: якщо зараз виглянуло сонце, краще відразу фотографувати, тому що через десять хвилин все може змінитися. Бергенська Набережна Після Бергена я забрав машину і відправився далі, назустріч тим самим фіордам, заради яких і затівалася вся поїздка. Чим далі я їхав від міста, тим менше ставало будинків і тим більше навколо з'являлося гір, води, тунелів і водоспадів, причому іноді все це виникало настільки несподівано, що хотілося зупинити машину буквально після кожного повороту. Дуже швидко я зрозумів, що в Норвегії навіть звичайна дорога здатна вкрасти у тебе півгодини часу просто тому, що поруч відкрився такий вид, від якого неможливо просто сказати: «Ну ладно, подивимося потім».

Однією з головних точок мого маршруту став Согне-фьорд. До поїздки Я бачив його на фотографіях багато разів, але в прямому ефірі виявилося зовсім інше відчуття, оскільки жодна камера не передає цей масштаб. Сподіваюся, що отримані емоції будуть надихати мене не один рік. Согне-фьорд Стоїш поруч з водою, дивишся на величезні скелі і раптом розумієш, наскільки ти маленька людина на тлі всієї цієї конструкції, яку природа явно збирала без всякого поспіху. А який тут возвух? Я навіть на мить подумав, А скільки коштуватиме переїзд до Норвегії. Які щасливі місцеві жителі, вони ж можуть в будь-який час виїхати на природу. По дорозі, як я і очікував, кілька разів зупинявся біля водоспадів, які в будь-якій іншій країні цілком могли б стати головною місцевою визначною пам'яткою. У Норвегії ж до цього швидко звикаєш: їдеш собі спокійно, помічаєш шум води, який, до речі, взагалі не дратує, звертаєш до узбіччя – і перед тобою вже водоспад. Спочатку я фотографував кожен підряд, а потім зрозумів, що пам'яті в телефоні скоро не залишиться зовсім, тому довелося вибирати, хоча видалити хоча б один знімок було майже фізично боляче. І я зрозумів, що в наступну поїздку треба брати фотоапарат або купувати телефон з максимально великим об'ємом пам'яті.

Наступною зупинкою став Флом, і я особливо запам'ятав не стільки саме містечко, скільки дорогу до нього. Тут я остаточно зрозумів, що в Норвегії маршрут – це не просто спосіб дістатися з одного місця в інше, а окрема частина подорожі, яка постійно намагається перетягнути увагу на себе. Тунелі змінюються серпантинами, за поворотом з'являється вода, потім гори, потім невеликий дерев'яний будинок, який виглядає так, ніби його спеціально поставили в найкрасивішому місці країни. Фломська гавань У якийсь момент я перестав поспішати і просто почав зупинятися там, де мені дуже хотілося. Можна було вийти з машини, зробити каву, трохи постояти біля води і знову їхати далі, абсолютно не переживаючи, що я вибився з графіка. Більше того, чим менше я намагався контролювати все, тим приємнішою була поїздка, тому що іноді найкращий момент подорожі – це не запланована пам'ятка, а випадкова зупинка, яку ти взагалі не збирався робити. У Фломі я дозволив собі трохи сповільнитися. Після декількох годин дороги особливо приємно було просто прогулятися, подивитися на воду, посидіти де-небудь з кавою і відчути, що ти не біжиш за списком пам'яток. Правда, через якийсь час я знову подивився на годинник і згадав, що у мене є ще наступний пункт маршруту, а значить, розслаблятися остаточно поки рано.