Берген-початок великої подорожі

Норвегія давно жила у мене в голові у вигляді фотографій з величезними горами, водоспадами і дорогами, які ніби спеціально проклали між фіордами заради краси. На знімках все виглядало настільки ідеально, що я навіть трохи підозрював підступ: ну не може ж країна дійсно бути настільки красивою, та ще й у звичайному житті, без п'яти фільтрів і спеціального фотографа з вертольота. У підсумку я вирішив перевірити все сам і відправився в автомобільну подорож, де головним планом було побачити фіорди, а запасним – хоча б не загубитися по дорозі.

Почати поїздку я вирішив з Бергена. Місто зустріло мене різнокольоровими будинками, вузькими вуличками, горами навколо і дощем, який, здається, місцеві жителі сприймають приблизно так само спокійно, як ми звичайну хмарність.

Я приїхав з надією на красиві сонячні фотографії, але Норвегія досить швидко пояснила мені місцеві правила: якщо зараз виглянуло сонце, краще відразу фотографувати, тому що через десять хвилин все може змінитися.

Бергенська Набережна

Після Бергена я забрав машину і відправився далі, назустріч тим самим фіордам, заради яких і затівалася вся поїздка. Чим далі я їхав від міста, тим менше ставало будинків і тим більше навколо з'являлося гір, води, тунелів і водоспадів, причому іноді все це виникало настільки несподівано, що хотілося зупинити машину буквально після кожного повороту. 

Дуже швидко я зрозумів, що в Норвегії навіть звичайна дорога здатна вкрасти у тебе півгодини часу просто тому, що поруч відкрився такий вид, від якого неможливо просто сказати: «Ну ладно, подивимося потім».