Національний Парк Бедлендс

Бедлендс - національний парк США, а в штаті Південна Дакота. Парк заснований в 1978 на території 942 км 2 . Назва перекладається як "погані землі", а пейзажі парку лише посилюють ефект. Похмурі панорами безплідних гір та хребтів з гострими краями прорізані непрохідними ярами та вузькими ущелинами. Велика кількість стрімчаків створюють похмурі пейзажі, що нагадують безплідну природу далеких планет. Особливо яскраво це помітно в пустці Сейдж Крик, скелі там у залежності від освітлення змінюють кольори від жовто-жовтогарячого до золотаво-червоного.

Утворення незвичайного ландшафту

Територія національного парку Бедлендс розташовується на плато, яке утворилося ще 80 млн років тому і займають місцевість в 15 500 км². Раніше тут було мілководне озеро, але 65 млн. років тому рухи земної кори утворили Скелясті гори, зачеплена була і ця місцевість через що і піднялося дно моря. З'явилася неосяжна болотиста савана, яка пересихаючи утворювала горбисті прерії. Але осушення тривало, в результаті соковита долина стала похмурою пустелею.

Поступово сильні вітри несли легкі породи, відкриваючи відстанки стародавніх копалин тварин. У національному парку Бедлендс можна зустріти викопні організми рептилій та риб, які жили понад 23 млн років тому. У цих землях колись мешкав шаблезубий тигр, трипалий кінь, верблюд.

Індейці Сіу раніше проходили сюди в пошуках хутрового звіра та місця, де можна їх реалізувати. Вони пересувалися в південну сторону річкою Міссурі і біля річки Уайт-Рівер їхній похід практично зупинився. Індіанці ступили "згубні місця". Це місце видалося їм дуже ворожим до людей. Навколо лякаюча порожнеча, спека не давала швидко пересуватися, ситуацію посилювали літні дощі, що перетворювали глину на непрохідну в'язку жижу.

Флора та фауна в парку Бедлендс

Хоч і ланшафт виглядає безлюдним, але служить притулком для небагатьох рослин та тварин. Тут можна зустріти кайотів, зайців, гримучих і гоферових змій, гризунів. Рослин насилу приживаються в землях Бедлендс, тому що тут все може змінитися вмить. Проте на рубежах Бедлендса, де погода не так сувора є ділянки з рослинністю. Тут росте бізонова трава і термопсис, які служать їжею бізонам. На полях облаштовують будинки лучні собачки, але насправді це гризуни, які проривають під землею справжні міста зі спеціальними приміщеннями, що виконують ролі: спалень, туалетів, їдалень. Зростають тут і дерева і чагарники: ялівці, червоні кедри, жовті верби, кропив'янка. З тварин у Бедлендс варто відзначити: антилопу, сніжного барана, бізона.

Ерозія в парку постійна, у червні в Бедлендс обрушуються зливи, через які утворюється велика мережа річок. Ці річки розмивають яри, піднімають ґрунт, вода проходячи через скелі потрапить у ущелини, несучи з собою легкі гірські породи. Потоки каміння з глиною мчать у річку Уайт-Рівер, а через неї течуть у Міссурі. З кожним роком скелі тоншають приблизно на 15 см.