Національний парк Берхтесгаден – мальовнича природоохоронна територія в Баварських Альпах на півдні Німеччини, неподалік кордону з Австрією. Тут скелясті вершини здіймаються над глибокими долинами, густими лісами й прозорими гірськими озерами. Парк приваблює любителів природи, піших походів і альпійських краєвидів.
Парк засновано 1978 року. Це єдиний національний парк у німецькій частині Альп, його площа становить приблизно 210 км². Найвідоміші природні об'єкти – озеро Кенігсзе, гора Вацманн, долина Вімбах і озеро Гінтерзе. Територія входить до біосферного регіону Берхтесгаденер-Ланд, визнаного ЮНЕСКО.
Історія створення
Берхтесгаденські Альпи здавна приваблювали мандрівників скелями, гірськими лісами та озерами. Зі зростанням популярності регіону виникла потреба захистити його природні екосистеми. У 1978 році створили національний парк, щоб зберегти альпійські ландшафти, природні процеси й місця існування диких тварин.
Основний принцип охорони полягає в тому, щоб дозволяти природі розвиватися самостійно. У значній частині парку втручання людини обмежене, а ліси, гірські потоки та інші природні угруповання зберігаються в максимально природному стані. Дослідники вивчають тварин, рослини та вплив кліматичних змін на гірські екосистеми.
Національний парк є частиною біосферного регіону Берхтесгаденер-Ланд, визнаного ЮНЕСКО 1990 року. Цей регіон охоплює значно більшу територію, зокрема населені пункти й традиційні сільськогосподарські ландшафти.
Гора Вацманн
Вацманн – одна з найвідоміших гірських вершин Баварських Альп. Її найвища вершина сягає приблизно 2713 метрів. Характерний силует із кількома вершинами височіє над долинами та створює вражаючий фон для озера Кенігсзе.
Особливо відома східна стіна Вацманна – величезний скелястий схил, який стрімко піднімається над навколишнім ландшафтом. Він приваблює досвідчених альпіністів, але сходження потребують належної підготовки, спорядження та сприятливої погоди.
Озеро Кенігсзе
Кенігсзе – одне з найкрасивіших гірських озер Німеччини. Воно простягається між високими скелястими схилами й нагадує норвезький фіорд. Вода має прозорий зеленуватий відтінок, а максимальна глибина сягає приблизно 192 метрів.
Багато ділянок берега недоступні для звичайних прогулянок через круті скелі. Один із найкращих способів побачити озеро – подорож на електричному пасажирському судні. Під час поїздки можна почути знамениту луну, що відбивається від навколишніх скель.
Церква Святого Варфоломія
На західному березі озера розташована церква Святого Варфоломія, відома червоними куполами та світлими стінами. Її оточують темні гірські схили, зеленувата вода й лісисті береги. Зазвичай сюди дістаються пасажирським судном, а потім прогулюються доступними стежками.
У туристичний сезон на причалах буває людно, тому варто заздалегідь перевірити розклад і квитки. Тривалість поїздки залежить від обраної зупинки та умов руху суден.
Озеро Гінтерзе та долина Рамзау
Гінтерзе – невелике гірське озеро неподалік села Рамзау. Його оточують ліси, валуни й гірські схили, що відбиваються у спокійній воді. Навколо озера проходять прогулянкові доріжки, доступні навіть тим, хто не планує складного підйому.
Долина Рамзау відома альпійськими краєвидами, невеликими поселеннями та маршрутами до долини Клаусбахталь. Тут можна побачити ліси, гірські пасовища й місця, де іноді трапляються дикі тварини.
Долина Вімбах
Долина Вімбах демонструє суворіший бік альпійської природи. Гірський потік проходить між схилами, а на окремих ділянках простягаються кам'янисті поля, утворені природними процесами. Льодовики, вода та морозне вивітрювання сформували характерний ландшафт долини.
Для прогулянок потрібне зручне взуття, а перед виходом варто перевірити погоду. У високогір'ї умови швидко змінюються, а після сильних дощів стежки можуть бути слизькими.
Рослинний світ
Рослинність парку змінюється залежно від висоти. У нижніх частинах ростуть ялина, бук, модрина та інші дерева Центральної Європи. Вище ліси поступово поступаються місцем чагарникам, альпійським лукам і скелястим схилам.
На гірських луках можна побачити тирличі та едельвейси. Навесні й улітку схили вкриваються квітами, а в затінених місцях зберігається прохолода. Збирати рослини та зривати квіти на території парку не можна, адже гірська рослинність відновлюється повільно.
Тварини національного парку
Берхтесгаден є домівкою для альпійських бабаків, сарн, оленів, беркутів і бородачів. Бабаки живуть на гірських луках і серед каміння, а сарни вправно пересуваються крутими схилами. Беркутів можна побачити над долинами, де вони ширяють у висхідних потоках повітря.
У регіоні ведуть спостереження за хижими птахами та реалізують природоохоронні проєкти, зокрема пов'язані з поверненням бородача в Альпи. Побачити диких тварин вдається не завжди, тому спостереження потребує терпіння й поваги до природи.
Піші маршрути
У парку є широка мережа пішохідних стежок – від простих прогулянок долинами до складних високогірних маршрутів. Для знайомства з природою підійдуть околиці Гінтерзе, долина Клаусбахталь і доступні стежки біля Кенігсзе. Складніші маршрути ведуть до перевалів і вершин.
Перед походом потрібно перевірити карти та попередження, взяти воду й їжу, зарядити телефон і повідомити близьких про свій маршрут. Погода на вершинах може суттєво відрізнятися від умов у долині.
Центр Haus der Berge
Інформаційний центр Haus der Berge в місті Берхтесгаден знайомить відвідувачів із природою національного парку. Постійна експозиція «Вертикальна дика природа» показує різні висотні пояси – від глибин Кенігсзе до вершини Вацманна.
Інтерактивні експонати розповідають про гірські водойми, ліси, альпійські луки, скелі, тварин і сезонні зміни природи. Центр підходить для дорослих і сімей із дітьми. Перед відвідуванням варто перевірити години роботи та програму виставок.
Коли краще приїжджати
Літо й початок осені найкраще підходять для більшості піших маршрутів. Навесні на висоті ще може лежати сніг, а взимку доступність стежок істотно змінюється. Восени ліси набувають золотистих відтінків, а туристів у багатьох місцях стає менше.
Кенігсзе красиве протягом усього року, але розклад суден і доступність окремих маршрутів залежать від сезону та погоди. Перед поїздкою необхідно перевіряти актуальну інформацію.
Як дістатися
Національний парк розташований на південному сході Баварії, поблизу австрійського кордону. Зручною відправною точкою є місто Берхтесгаден, куди можна дістатися поїздом і автобусом. Частина туристів приїжджає через Зальцбург або Мюнхен, а далі користується громадським транспортом чи автомобілем.
До Кенігсзе зазвичай прямують у район Шенау-ам-Кенігсзе, звідки можна пішки дійти до причалу. До Гінтерзе та долини Рамзау їдуть автобусом або автомобілем. Вибір маршруту залежить від того, яку частину парку ви плануєте відвідати.
Правила відвідування
Відвідувачам слід залишатися на позначених стежках, забирати сміття із собою та не турбувати диких тварин. Заборонено зривати рослини, розводити багаття, ночувати в наметах поза дозволеними місцями та запускати дрони без відповідного дозволу.
Національний парк Берхтесгаден – це світ величних гір, прозорих озер, лісів і альпійських луків. Тут можна вирушити в похід, побачити диких тварин і познайомитися з природою Альп. Дбайливе ставлення до території допомагає зберегти її для майбутніх поколінь.
Галерея
