Віденський університет – державний дослідницький університет, один із найстаріших і найбільших закладів вищої освіти Європи. Тут навчалися та викладали науковці, які стали лауреатами Нобелівської премії, зокрема Карл Ландштайнер, Ервін Шредінгер і Ганс Фішер. Серед відомих студентів університету також Зиґмунд Фройд, папа римський Пій II, Стефан Цвейг і Грегор Мендель.
Історія заснування
У 1365 році герцог Рудольф IV заснував університет разом зі своїми братами Альбрехтом III та Леопольдом III. Тому заклад відомий під латинською назвою Alma Mater Rudolphina. Щоб університет міг повноцінно працювати, Альбрехт III запросив до Відня професорів із Сорбонни. Спочатку діяли три факультети: філософський, медичний і юридичний.
У 1384 році з благословення папи римського Урбана V відкрився богословський факультет. Університет розвивався, і до 1450 року кількість студентів сягнула 6 000. Під час османської облоги Відня у 1683 році заклад опинився під загрозою закриття.
За правління Марії Терезії та Йосипа II освітні програми оновлювалися, а вплив католицької церкви на навчання поступово слабшав. У 1897 році жінки вперше отримали можливість відвідувати університетські заняття, спочатку лише на філософському факультеті. Головну будівлю університету спорудили в 1884 році за проєктом архітектора Генріха фон Ферстеля на віденській Рінгштрассе.
Університет сьогодні
Віденський університет не має єдиного кампусу. Спочатку він розташовувався в першому районі, неподалік від церкви єзуїтів. Сьогодні навчальні корпуси працюють більш ніж у 60 місцях по всьому Відню. Центральною вважається історична будівля на Рінгштрассе, яку містяни часто називають «die Uni». Великі навчальні об’єкти розташовані в першому та дев’ятому районах.
Університет пропонує понад 180 програм бакалаврату, магістратури й докторантури. У його структурі діє понад 15 факультетів. Популярні напрями охоплюють економіку, бізнес, природничі, гуманітарні та соціальні науки. Більшість занять відбувається німецькою мовою, але деякі програми викладають англійською. Студенти можуть самостійно обирати частину навчальних дисциплін.
При університеті працюють центри спортивної науки, молекулярної біології, педагогічної освіти та дослідження проблем перекладу. До університету також належить Віденська обсерваторія. Крім того, він має підрозділи у Верхній Австрії, Нижній Австрії та Каринтії.
Університетська бібліотека
Університетська бібліотека складається з головного книгосховища та приблизно 50 факультетських бібліотек у різних районах Відня. Насамперед вона обслуговує студентів і співробітників університету, але доступ до літератури може надаватися й широкій публіці.
У читальних залах можна працювати з книжками на місці. Щоб отримати видання додому, потрібно пред’явити посвідчення особи. Окрім друкованих матеріалів, читачам доступна електронна бібліотека.
Як дістатися
Головна будівля Віденського університету розташована біля зупинки Schottentor. До неї можна доїхати автобусами 1A, 40A та іншими міськими маршрутами, а також трамваями 1, 37, 38, 40, 41, 42, 43, 44, 71 і D. Перед поїздкою варто перевірити актуальний розклад громадського транспорту.
Умови вступу залежать від обраної програми. На деякі курси можна вступити без іспитів, тоді як окремі напрями передбачають додаткові випробування. Вони можуть бути обов’язковими, зокрема, для програм із фармакології, біології, економіки, інформатики, психології та геофізики. Документи можуть подавати як жителі Австрії, так і іноземні абітурієнти. Набір проводиться на літній і зимовий семестри, а актуальні вимоги та строки публікуються на офіційному сайті університету.
Галерея
