Пізанський собор

Пізанський собор або Дуомо в Пізі називають Перлиною Соборної площі, йдеться про унікальну будівлю XI століття з елементами архітектури різних стилів. Головний кафедральний собор Пізи – одна з найзначніших італійських пам'яток. Будівництво почалося 1063 року, було завершено 1092 року. Додаткові прибудови та новий фасад були збудовані у 12 столітті, а дах було замінено після пожежі 1595

Історія Пізанського собору

В основі будівництва будівлі лежав проект, автором якого був Бускето. Саме тут він продемонстрував новий неповторний стиль в архітектурі, який згодом іменувався як пізано-романський.

У XII столітті архітектор Райнальдо спроектував фасад Пізанського собору, його збудували скульптори Гільєльмо та Бідуїно. Вони використовували сірий камінь із рясним нанесенням на нього елементів із кольорового мармуру. Зміна епох спричиняла і зміни у вигляді собору, особливо це торкнулося інтер'єру в XVII і XVIII століттях, але вони ніяк не зменшили культурну цінність середньовічної пам'ятки.

Зовнішність не оманлива

Форма зовнішнього вигляду Пізанського собору нагадує грецький хрест із масивним яйцеподібним куполом. Весь периметр будівлі прикрашений багаторядними аркадами та колонами. Загальна довжина будівлі становить трохи менше 100 м, ширина - 28 м. При вході відразу впадає в око оригінальний мозаїчний розсип з статуєю Богородиці, що вінчає її, з немовлям.

На масивних бронзових воротах виділяються полотна з ілюстраціями з біблійних сюжетів. Ще однією особливістю зовнішнього оформлення є дзвіниця з монолітною основою та кількома ненаскрізними аркадами навколо. Вище за них знаходяться шестиярусні аркові галереї, що об'єднують весь ансамбль в єдине ціле. На півкруглому виступі східного фасаду Пізанського собору розміщено копію великої металевої статуї фантастичної істоти гіпогрифу. Оригінал знаходиться в музеї собору.

Мистецтво не горить

Інтер'єр Пізанського собору відрізняється чорно-білими мармуровими візерунками, згладженими позолоченими стелями та високим мальовничо розписаним куполом. Між межею і нефом розташовані потужні гранітні колони візантійського стилю. Усередині собору можна побачити чимало безцінних історичних артефактів, які пережили пожежу в XVI столітті і збереглися до наших днів: чудову мозаїку із зображенням Христа, Діви Марії та апостола Івана; справжній зразок італійської скульптури XIV століття кафедру Д. Пізано з колонами у вигляді людських тіл та рельєфами драматичних сцен із Нового завіту.

Біля вівтаря знаходиться інша кафедра, що зображує епізоди зі Священної історії, розписані відомими тосканськими художниками. Окрім цього, собор є сховищем мощів Святого Раньєрі, покровителя міста, а також римського імператора Генріха VII, чия гробниця майстерно прикрашена скульптурним декором. Безперечно, це далеко не все, що знаходиться в стінах Пізанського собору. Щоб побачити всі чудові витвори мистецтва, знадобиться чимало часу.