Ботанічний сад Луккі
Ботанічний сад Луккі був заснований у 1820 році Марією Луїзою, герцогинею Пармською. Місто Лукка називають територією ста церков. Але окрім достатку культових споруд та старовинних будинків, тут розташувався затишний ботанічний сад, у якому, як вважають місцеві жителі, неодмінно треба побувати будь-якому туристові. У теплу пору року його відкрито щодня, взимку ─ тільки по буднях.
Історія Ботанічного саду Лукки
Дивний куточок природи з'явився у місті відносно недавно. Розпорядження про його облаштування віддала герцогиня Пармська Марія Луїза у 1820 році. На той час сад був розбитий на три зони. Тут розташовувався геометричний Дендрарій, Пагорб зі спіралеподібною структурою та озеро Лагетто, що з'явилося у 1860 році. Щодо невеликого ставка місцеві жителі із задоволенням розкажуть легенду про знатну даму, яка всіма силами намагалася зберегти свою красу та молодість і для цього навіть уклала угоду з дияволом. Він виконав свою частину договору, але, коли його термін закінчився, посадив боржницю в розпечену карету, провіз жінку, що страждає, через все місто і кинув в озеро. А ще кажуть, якщо довго дивитися у воду, то можна розгледіти на дні обличчя грішниці.
Довгий час Ботанічний сад Луккі належав Королівському університету Луккі, на його території знаходилися Фізична лабораторія та Астрономічна обсерваторія. Вони продовжують функціонувати і сьогодні, щоправда, обладнання за 200 років встигло змінитись. Змінилася і форма Дендрарія, а ось Холм залишився в колишньому вигляді і може похвалитися деревами, вік яких перевал за дві сотні років.
Через 100 років після створення парк був переданий муніципалітету міста і став вважатися народним надбанням, відвідати який може кожен, щоправда, за окрему плату. Але дива паркової зони того варті. Що подивитись
Сьогоднішній Ботанічний сад Лукки умовно розбито на дві великі ділянки. У першому розташувалися дендрарій, відкритий сад та симпатичне озеро, у другому територія віддана під оранжерею, Ботанічний музей, що славиться своїм гербарієм та старовинними зборами архівних документів, Ботанічна школа та лабораторії, що залишилися тут із XVIII століття.
Найбільший інтерес відвідувачів Ботанічного саду Луккі викликають зелені мешканці парку: ліванські кедри (найстаріший був посаджений тут ще 1822 року), чарівні камелії та азалії, чарівні рододендрони, папороті та кактуси, пальми та кипариси. У центрі озера чудово почуваються німфеї і дивовижне дерево таксодіум, яке навчилося жити посеред води і отримувати необхідний кисень через дихальні коріння, що плавають на поверхні.
Загалом у Ботанічному саду Луккі знайшли місце проживання близько 200 видів рослин. Любителі незвичайних архітектурних задумів гідно оцінять усі дев'ять входів у сад, оформлених кожен у власному стилі, керамічні медальйони, що оповідають про найважливіші історичні моменти життя саду, сфінкса та величезний теракотовий гарбуз, який прикрашає зону водних рослин.
