День 8. Венеція-Сан-Марко і маленькі вулиці

На наступний день я вирушила до площі Сан-Марко і Палацу дожів. Звичайно, людей було багато, і я заздалегідь розуміла, що Венеція – не те місце, де можна розраховувати на повну відсутність туристів в центрі. Але коли я перестала намагатися зробити ідеальну фотографію без єдиної людини в кадрі, стало набагато легше просто насолоджуватися тим, що відбувається.

Вид на базиліку з площі Сан-Марко

Двір Палацу дожів

Після основних визначних пам'яток я спеціально пішла подалі від найжвавіших вулиць. І ось там почалася та Венеція, яка мені особливо сподобалася: маленькі містки, вузькі проходи, вікна старих будинків, човни біля стін і абсолютно спокійне життя за межами головних туристичних маршрутів. Іноді я просто зупинялася посеред вулиці і думала, що якби не знала, де перебуваю, могла б вирішити, що потрапила в декорації до старого фільму.

Увечері я довго гуляла вздовж каналів і знову трохи заблукала. Але у Венеції заблукати чомусь зовсім не страшно, тому що навіть коли ти не розумієш, де знаходишся, практично завжди попереду буде красивий канал, міст або маленька площа. Правда, коли я нарешті знайшла дорогу назад, ноги вже явно вважали, що екскурсійна програма на сьогодні була виконана з перевиконанням.