День 4. Останній Ранок у Римі та дорога до Флоренції

Четвертий день я вирішила почати спокійно, тому що після трьох днів активних прогулянок мені вже хотілося просто пройтися по знайомих вулицях без обов'язкового списку справ. Я ще раз заглянула в центр, дійшла до площі Венеції, випила кави і поступово почала повертатися в готель за речами. У такі моменти я завжди трохи шкодую, що не можу просто залишити валізу в Римі і приїхати сюди ще на тиждень, тому що саме тоді з'являється відчуття, що ти тільки почала розуміти місто.

Площа Венеції в Римі

На вокзалі мене чекала Моя традиційна боротьба з валізою. Здавалося б, речей небагато, все зібрано акуратно, але варто почати шукати потрібну платформу, як ця невелика сумка раптово перетворюється в непідйомний предмет. 

На щастя, поїзд до Флоренції виявився зручним, дорога пройшла швидко, і вже через деякий час я їхала в Нове місто і дивилася у вікно, розуміючи, що перша частина подорожі Закінчилася.

Міст Понте-Веккьо

У Флоренції я заселилася і ввечері спеціально не стала будувати великий маршрут. Просто вийшла погуляти, подивитися на місто в спокійному темпі і зрозуміти, яким він буде для мене. Поки найбільше мене вразив Міст Понте-Веккьо. Читала, що його побудували в 1345 році. Зрозуміло, що був ремонт, проводили реконструкцію, але все ще вражає, що раніше будували такі якісні споруди.
В цілому, після Риму Флоренція відразу здалася мені більш камерної і затишною, хоча вже тоді я підозрювала, що мої ноги зовсім скоро виявлять: маленьке місто зовсім не означає маленьку кількість кроків, але це вже інша історія.