День 7. Синтра-казковий день і звичайна втома

Палац Пена

З Лісабона я вирушила в Сінтру, це мальовниче місто, яке підкорює буквально з першого погляду. Якби мені заздалегідь сказали, що за один день можна стільки разів сказати «вау», я б не повірила. Палаци, сади, старі стіни, лісові дороги і відчуття, ніби ти раптово потрапила в європейську казку.

Палац Сінтра

Правда, до вечора я зрозуміла, що казкові героїні, мабуть, не носять зручне взуття просто так. Після декількох годин прогулянок по пагорбах я вже мріяла не про палацах, а про стільці, бажано такому, з якого мене не потрібно буде піднімати.

Замок Моураш-Сінтра

Але Сінтра, безумовно, коштувала втоми. Це місце стало одним з тих, де я постійно ловила себе на думці: «добре, що я сюди все-таки приїхала». Чесно кажучи, не думала, що мені тут дійсно сподобається. Нещодавно сестра вийшла заміж, вони поїхали в подорож. Якби знала, що в Сінтрі так красиво, наполягла б на тому, щоб молодята вирушили до Португалії. Мені б хотілося, щоб кожна людина одного разу приїхав подивитися на цю чудову країну. Сподіваюся, мені пощастить повернутися сюди ще не один раз. Наступного разу візьму з собою запасну пару зручних кросівок.