День 6. Лісабон-місто, де я знову стала пішоходом

До Лісабона я дісталася вже з відчуттям, що встигла прожити маленьке португальське життя. Але Лісабон моментально повернув мене в режим великого міста: трамваї, люди, кафе, оглядові майданчики, сходи і нескінченне бажання згорнути куди-небудь «на п'ять хвилин».

Машину я знову залишила і перед тим як піти гуляти пішки, вирішила покататися на трамваї. У громадському транспорті можна побачити десятки життєвих історій за 10 хвилин і зануритися в міську атмосферу. Це було правильне рішення, тому що Лісабон хочеться саме відчувати, а не просто проїжджати по ньому від точки до точки. Я гуляла по старих районах, піднімалася на оглядові майданчики, сиділа в кафе і кілька разів спеціально йшла без маршруту, просто щоб подивитися, куди мене приведе чергова вулиця.

Пам'ятник першовідкривачам

Звичайно, без провалу не обійшлося. В один із днів я так захопилася прогулянкою, що абсолютно втратила орієнтацію і замість того, щоб спокійно подивитися карту, спочатку хвилин двадцять впевнено йшла «приблизно в правильну сторону». В результаті правильна сторона виявилася абсолютно неправильною, але зате я побачила кілька вулиць, які в первісному маршруті взагалі не значилися. Побачила Пам'ятник першовідкривачам, який присвячений португальським діячам епохи Великих географічних відкриттів. Пам'ятка знаходиться на набережній річки Тежу в районі Белен, монументальний ансамбль прекрасно видно здалеку.