День 5. Обідуш-маленьке місто, в яке я закохалася

Наступною зупинкою став Обідуш. Після великих міст він здався мені майже іграшковим, хоча слово «іграшковий» тут зовсім не означає нудний. Білі будинки, квіти, вузькі вулички, старі стіни і маленькі магазинчики зробили свою справу – я знову дістала телефон і знову почала фотографувати все підряд.

Замок Обідуш

В Обідуші я спеціально нікуди не поспішала. Я вперше бачу, щоб у селищі міського типу був замок! Хоча багато його називають маленьким містом, і я не стану винятком. Додам, що будівельні роботи почали проводити в XII столітті, я захоплена, що до теперішнього часу його змогли зберегти. На його тлі, думаю, кожна дівчина представила себе принцесою. Трохи постоявши біля пам'ятки, продовжила свій шлях. Гуляла вздовж фортечних стін, заглядала в провулки, заходила в невеликі магазини і періодично сідала випити кави. Мені здається, саме такі міста найкраще показують справжню Португалію, тому що тут не потрібно складати список з десяти обов'язкових пам'яток.

Саме в цей день я вперше зрозуміла, що у автомобільної подорожі є одна серйозна проблема: чим далі ти їдеш, тим більше місць хочеться додати в маршрут. Я приїхала до Португалії з одним планом, а до середини поїздки вже почала подумки будувати другий, тому що половину побаченого випадково хотілося повторити. Тільки наступного разу, я сподіваюся, що буду вільно говорити португальською мовою.