День 2. Долина Дору-дорога серед виноградників

З Порту я вирушила в бік долини Дору. І ось тут автомобіль дійсно виявився кращим рішенням, тому що сама дорога стала окремою частиною подорожі. Чим далі я їхала від Порту, тим менше ставало міст, а навколо з'являлися пагорби, виноградники і невеликі села, де життя, здається, взагалі не підозрює про існування слова «поспіх».

Дору

Я кілька разів зупинялася просто тому, що не могла проїхати повз чергового красивого виду. У якийсь момент я вже почала підозрювати, що до наступної точки маршруту сьогодні не доїду взагалі, тому що кожні десять хвилин знаходилася нова причина припаркуватися і вийти з машини. Навігатор, до речі, з цього приводу був абсолютно безжальний: він продовжував показувати час прибуття, ніби не бачив, що я зупинилася фотографувати гори в двадцятий раз.

У Дору я вперше відчула справжній масштаб Португалії. Це вже була не просто поїздка між містами, А подорож по країні, де за вікном постійно змінюється пейзаж, а дорога сама стає частиною вражень.