Національний Парк Маунт-Кук
Маунт-Кук-Національний парк недалеко від міста Твайзел в Новій Зеландії. У жовтні 1953 територію оголосили національним парком. Парк займає трохи більше 700 км2. Льодовики займають 40% території парку, зокрема, льодовик Тасмана на схилі гори Кука(3754 м). З 20 гір Нової Зеландії, чия висота перевищує 3000 м, Тільки Аспайрінг лежить поза територією парку. Парк є частиною району Те-Вахіпунаму, включеного до Списку Всесвітньої спадщини за видатну природну цінність.
Парк Маунт-Кук особливо популярний у тих, хто захоплюється скелелазінням, так як гори цього парку відмінно підходять для тренувань. Але і тим, хто вважає за краще споглядати красу природи, цей заповідник буде дуже цікавий. Однією з визначних пам'яток парку Маунт-Кук є льодовик Тасмана. Льодовик Тасмана, названий на честь голландського мореплавця, тане вже протягом 20 тисяч років. Випливає з цього льодовика Річка Тасман спрямовується спочатку в гірську долину, а потім петляючи впадає в озеро Пукакі. Крижана річка, що йде від льодовика Тасмана, між хребтами Кука і Бруна, простягається на 30 км і досягає ширини 2-3 км.вона користується великою популярністю у туристів і гірськолижників. За твердженням новозеландців це найдовша гірськолижна траса в світі.
Хермітідж - найвідоміший в країні гірський курорт і туристська база - знаходиться біля підніжжя гори Кука. Тут люблять бувати альпіністи. У цих краях почав тренуватися один з відомих сучасних альпіністів - новозеландець Едмунд Хілларі (Хілларі і Тенсінг в травні 1953 року першими піднялися на Еверест). З Гермітіджа добре видно гору Кука. Детальніше розглянути гору можна за допомогою телескопа, встановленим на постаменті поруч з готелем Хермітіджа. Можна також політати на легкому літаку спеціальної авіакомпанії, яка з невеликого аеродрому доставляє туристів і лижників на льодовики. Або ж облетіти гору Кука та інших вершин.
Флора і фауна парку Маунт-Кук
Крім красивих гір і льодовиків, туристів чекає унікальна флора і фауна. На 900 метровій висоті зростає Едельвейс, нижче розташувалися фіалки, незабудки, первоцвіти. У парку Маунт-Кук можна зустріти унікальну "лілію гори Кука" - лютика великих розмірів. З живності можна зустріти гімалайського тара, сарну, благородного оленя, які акліматизувалися тут на початку 20 століття. На деякі види тварин дозволено полювання. Чудові альпійські луки, зарослі травами і красивими квіточками, дивовижні озера, види відкриваються з гори роблять прогулянку по парку Маунт-Кук незабутньою.
Легенда про гору Кука
Про Аоракі (гора Кука) у Новій Зеландії місцеві жителі мають прекрасну легенду. Аоракі та його троє братів були синами батька Небо. Їх батькові сподобалася земна жінка і він пішов до неї. Перша його дружина плакала днями і ночами, і вирішили тоді брати повернути батька, сіли в чарівне каное і попливли по небес на землю. Побачили вони там, що батько Небо дуже любить свою нову дружину, і вирішили повернутися до матері. Але вони потрапили в страшний шторм, каное перекинулося, і вони опинилися у воді. Допомоги не було, їх волосся стали білими, а тіла кам'яними, і перетворилися вони в могутні гори. Старший брат Аоракі став найвищою з усіх гір-горою Кука, а його брати встали поруч, зростом трохи нижче.
Кук і Тасман - одні з найпопулярніші імена в Новій Зеландії. Острови, що носять назву Нова Зеландія, були заселені в X-XIV століттях полінезійцями. Голландець Абел Янсзон Тасман відкрив їх у 1642 році для європейців. Перші слова, сказані про Нову Зеландію європейцем, були такими: "Велика гориста земля". Англієць Джеймс Кук обстежив острови в другій половині 18 століття і відкрив їх в 1769 році вдруге для європейців і, виконуючи секретні інструкції англійського Адміралтейства, оголосив Нову Зеландію володінням англійської королеви. Але заселяти територію англійці почали з 1840 року.
