Уплісціхе
Уплісцихе-одне з найдавніших печерних міст у світі, розташоване в Грузії недалеко від містечка горі. У перекладі з грузинської назва означає "Божа фортеця".
На думку дослідників недалеко від Уплісцихе на пагорбі Катланісхеві було велике поселення, але через сильну пожежу його покинули і жителі. Ті ж, хто залишилися, заснували нове місто в горах приблизно за 2000 років до н.е. Уплісцихе пережив кілька спадів і підйомів, але в 19 столітті був повністю покинутий жителями. Сьогодні печерний комплекс є важливою пам'яткою грузинської архітектури. У кращі часи в місті налічувалося понад 700 печер, але до наших днів дійшло лише в 150.
Археологічні розкопки вказують на те, що печери використовувати в релігійних цілях. Були знайдені руїни храмів, ями для принесення в жертву тварин, статуетки язичницьких богів. У давні часи тут поклонялися язичницьким богам, і найважливішим храмом був храм Сонця, який зруйнували в 337 році, коли в Грузію прийшло християнство. Також в печерному місті були і елліністичні храми, серед них варто відзначити храм Маквліані площею близько 300 м2. Але з приходом християнства майже всі язичницькі храми і капища були перебудовані в християнські церкви. Крім храмів тут можна побачити житлові приміщення, колодязі, міські ворота, виносховища, водостоки. У місцях, де немає природної перешкоди, рили рови і зводили стіни.
Архітектурні елементи в Уплісцихе не схожі на архітектуру, що зустрічається на Кавказі. У товщі гірської порід будівельники намагалися відтворити форму дерев'яних балок, прикрашали стіни, колони. За своєю архітектурою печерне місто схожий з Петрою, яка також будувалася, коли на Близькому Сході процвітала грецька культура після завойовницьких походів Олександра Македонського. В Уплісцихе немає природних печер, всі були побудовані вручну методом причіпки. Спочатку в гірській породі видовбували приміщення, потім за допомогою води і абразивного каменю притирали стіни, колони, надаючи їм потрібну форму. Цей спосіб не тільки дозволяв досягти необхідної форми стін, але і зміцнював їх за рахунок нанесення захисного слова на тендітні піщані породи. Але ніщо не вічне, печерне місто в наш час знаходиться в жалюгідному стан через ерозію грунту і сейсмічної активності в регіоні.