Уплісціхе
Уплісцихе - одне з найдавніших печерних міст у світі, розташоване в Грузії неподалік містечка Горі. У перекладі з грузинської назва означає "Божа Фортеця".
На думку дослідників неподалік Уплісцихе на пагорбі Катланісхеві було велике поселення, але через сильну пожежу його покинули і жителі. Ті ж, хто залишився, заснували нове місто в горах приблизно за 2000 років до н.е. Уплісцихе пережив кілька спадів та підйомів, але у 19 столітті був повністю покинутий жителями. Сьогодні печерний комплекс є важливою пам'яткою грузинській архітектурі. За найкращих часів у місті налічувалося понад 700 печер, але до наших днів дійшло лише 150.
Археологічні розкопки вказують на те, що печери використовуватимуться в релігійних цілях. Було знайдено руїни храмів, ями для жертви тварин, статуетки язичницьких богів. У давнину тут поклонялися язичницьким богам, і найважливішим храмом був храм Сонця, який зруйнували 337 року, як у Грузію прийшло християнство. Також у печерному місті були і храми еллінізму, серед них варто відзначити храм Маквліані площею близько 300 м2. Але з приходом християнства майже всі язичницькі храми та капища були перебудовані на християнські церкви. Крім храмів тут можна побачити житлові приміщення, колодязі, міські ворота, виносховища, водостоки. У місцях, де немає природної перешкоди, рили рови та зводили стіни.
Архітектурні елементи в Уплісцісі не схожі на архітектуру, що зустрічається на Кавказі. У товщі гірської породи будівельники намагалися відтворити форму дерев'яних балок, прикрашали стіни, колони. За своєю архітектурою печерне місто схоже на Петру, яка також будувалася, коли на Близькому Сході процвітала грецька культура після завойовницьких походів Олександра Македонського. В Уплісцісі немає природних печер, усі були побудовані вручну методом причіпки. Спочатку в гірській породі довбали приміщення, потім за допомогою води та абразивного каменю притирали стіни, колони, надаючи їм потрібну форму. Цей спосіб не тільки дозволяв досягти необхідної форми стін, а й зміцнював їх за рахунок нанесення захисного слова на тендітні піщані породи. Але ніщо не вічне, печерне місто в наш час перебуває в жалюгідному стані через ерозію ґрунту та сейсмічну активність у регіоні.
