Національний Парк Егмонт
Егмонт – національний парк Нової Зеландії. Парк заснували в 1900 році на західній частині Північного острова на території 335 км 2 . У парку можна побачити три вулкани: Каїтаке, Поукаї та Егмонт. Для мандрівників у парку розроблено десятки мартшрутів тривалістю від 15 хвилин до 3-х днів. Один із найкрасивіших маршрутів проходить поряд із водоспадами Даусона. Крім того, у парку є озера та гірськолижна база.
Парк названий на честь гори, саму гору назвали на честь графа Джона Персіваля Егмонта. Гору так називав Джеймс Кук, який подякувати йому за спонсорування його морських мандрівок. Сотні років маорі гору іменували "Таранакі". Вулкану понад 120 тисяч років та його останнє виверження трапилося у 1775 році. Проте фахівці вважають вулкан сплячим. Через свою схожість з горою Фудзі, Танаракі використовували як задній фон для фільму "Останній самурай" з Томом Крузом.
Егмонт симетричний з усіх боків, крім одного вигину на місці другого кратера під назвою пік Фентема. Таранакі дуже популярний серед альпіністів-аматорів, які без проблем сягають гори за 5-6 годин. Але варто бути готовим до різкої зміни погоди, адже невеликий сніжок за півгодини може перейти в снігову бурю.
Згідно з маорійським переказом Таранакі раніше стояв у центрі, поряд з горами Тонгаріро, Руапеху та Нгаурухе. Але одного разу він полюбив гору Піханга, дізнавшись про це ревнивий Тонгаріро, розлютився на нього і Танаракі довелося піти на захід.
Рослинність у національному парку Егмонт змінюється із зростанням висоти, на великих висотах зустрічається рослинність субальпійського поясу, а також альпійські чагарники, внизу знаходяться пасовища. З великої висоти у парку можна побачити помітно виражену дренажну систему. Крім того варто приділити увагу "Лісу гоблінів", який отримав таку назву через викривлені дерева, зарослі густим мохом. На висоті 920 метрів розташовується унікальне високогірне болото, вкрите великим шаром моху свагнум. Болото знаходиться між горою Танаракі та хребтом Поука, в ньому ростуть ендемічні рослини, що адаптувалися до кислого ґрунту та нижчої температури.