Суецький канал
Суецький канал - це рукотворний судноплавний простір, що з'єднує Середземне море з Червоним і відокремлює Африку від азіатської частини Євразійського континенту. Він був заснований в 1869 році, хоча задуми зв'язати вищезгадані моря належали ще фараонам. З 2015 року судноплавство здійснюється за двома паралельними напрямками, що збільшує кількість водного транспорту, що проходить, до 100 щодня.
Канал завдовжки 193,3 км є найбільшим водним шляхом. Суецький канал – це важливий транспортний маршрут, а й історичний пам'ятник. У 19 столітті французький інженер Фердінанд де Лессепс зміг успішно завершити проект. Однак будівництво каналу було пов'язане з великими труднощами та жертвами. Понад 120 тисяч робітників брали участь у будівництві каналу, і близько 20 тисяч із них загинули.
Суецький канал є головним транспортним маршрутом для суден, що перевозять нафту, газ та інші товари між Європою та Азією. Канал також дозволяє скоротити час доставки товарів та знизити вартість транспортування. Завдяки цьому багато країн світу отримують доступ до необхідних товарів і ресурсів.
Суецький канал не лише приносить економічну вигоду, а й є важливим об'єктом для туризму. Багато туристів відвідують Єгипет, щоб побачити цю історичну пам'ятку і покататися на кораблі каналом. Крім того, канал є важливим місцем для проведення міжнародних змагань із вітрильного спорту.
Кліматичні особливості
Протягом Суецького каналу змінюється залежно від пори року. Взимку воно прямує на північ, у літній період - на південь. Найвища температура води припадає на серпень +28, найнижча – на січень та лютий +17. Вода в каналі при високому ступені солоності досить прозора, видимість дорівнює 200 м. Внаслідок відсутності річок, що впадають, і дуже спекотному субтропічному кліматі вона сильно схильна до випаровування. Переважає середземноморський тип повітря із середньою температурою у січні вище 20 градусів за Цельсієм, у липні понад 30 градусів.
Рослинний і тваринний світ
Оскільки Суецький канал створено людиною, власна флора та фауна природно відсутня. Все, що в ньому росте і живе, сформовано активними морськими міграційними процесами. Південна зона представлена різнокольоровими коралами, рибами та морськими їжаками. З північного боку більше водоростей, ніж тварин. Тут мешкають понад 500 видів риб, і живуть восьминоги, лангусти, кальмари та краби. Навесні над каналом можна спостерігати мігруючих хижих птахів - грифонів, могильників, степових орлів.
Війна через Суецький канал
Однак Суецький канал також став об'єктом конфліктів і напруженості. 26 липня 1956 року президентом Єгипту націоналізував Суецький канал. Незабаром на Єгипет напали війська Франції, Великої Британії та Ізраїлю, що призвело до тижневої Суецької війни. Єгиптяни заблокували канал, втопивши в ньому 47 кораблів, канал вдалося розрахувати лише 24 квітня 1957 року. Для підтримки нейтрального статусу Синайського півострова було введено війська ООН.
Вже 1967 року канал був закритий через Шестиденну війну. У 1973 році в ході чергового військового конфлікту єгиптяни забрали назад Синайський півострів і Суецький канал. Після розмінування каналу та підходів до нього силами США та СРСР судноплавство по ньому було відновлено у 1975 році.
У 2015 році Єгипет розпочав будівництво розширення каналу, щоб збільшити його пропускну спроможність та скоротити час проходження суден. Цей проект було успішно завершено у 2018 році і дозволив збільшити кількість суден, що проходять через канал, на 30%.
Суецький канал – це важливий об'єкт для світової економіки, туризму та безпеки. Він є історичною пам'яткою та символом технічного прогресу. Канал продовжує відігравати важливу роль у світовій торгівлі та економіці, і його значення лише зростатиме в майбутньому.