Суоменлінна
Суоменлінна-це Фінська фортеця, або як вона ще відома Свеаборг (від шведської назви). Бастіонні укріплення розташовані на островах не далеко від Гельсінкі, що є столицею Фінляндії. Суоменлінна розкинулася на семи Скелястих островах, які складають «Вовчі шхери».
Фортеця у Фінляндії почала зводитися в 1748 році. За прогнозами, через чотири роки її будівництво повинно було завершитися, але насправді воно тривало цілих сорок років. По закінченню такого довгого часу, її основоположник архітектор і морський офіцер Августин Еренсвард, так і не зміг побачити фортецю в тому вигляді, в якому запланував. У житті цієї людини було лише два захоплення, якими є флот і, звичайно ж, Свеаборг. У фортеці Суоменлінна він і був похований в 1774 році.
Навіть на сьогоднішній день, стіни фортеці вражають своєю неприступністю. Не менше 100 років Суоменлінна відносилася до Російської імперії. Це не могло не залишити свій слід на зовнішньому вигляді споруди. Тут навіть в наш час можна зустріти будинок російських купців або ж російські гармати. На цій території не дивиною є православний храм.
З огляду на той факт, що Суоменлінна створювала надійний захист морських шляхів до Гельсінкі, урядом в 1812 році було оголошено це місто столицею країни.
У наш час Суоменлінна – це населений район Гельсінкі, де числиться від 800 до 1000 осіб. Між містом і фортецею існує морський маршрут, завдяки якому, можна дістатися до даних Островів за 15 - 20 хвилин.
Фортеця Суоменлінна приваблює туристів своїми могутніми оборонними будівлями, а також розташованими тут сувенірними крамницями і музеями. Тутешня екскурсія досить захоплююча, особливості якої надають містки, що з'єднують острови між собою.
Всі визначні пам'ятки островів мають оборонно-військовий характер, серед яких досить несподівано розташувався музей, експонатами якого є плюшеві ведмеді, різні ляльки, що виготовлені багато років тому.
На островах життя тече рікою, тут дуже часто проводяться різні фестивалі, виставки та концерти.
Фортеця Суоменлінна-це об'єкт, що знаходиться під охоронною ЮНЕСКО.