Національний Парк Озеро Маньяра

Озеро Маньяра - національний парк Танзанії, що знаходиться шляху з регіону Аруша до кратера національний парк і національного парку Серенгеті. Ернест Хемінгуей, побувавши на озері Маньяра назвав його "найпрекраснішим місцем Африки". У озера в великій кількості зустрічається молочай тірукалле, його частенько використовують як живу огорожу скотарі. З мови маа назва цієї рослини перекладається як "еманьяра", звідси і пішла назва озера.

У 1957 році озеро стало заповідним, а з 1960 року Маньяра оголосили національним парком. У звичайному стані площа озера становить 200 км², Під час дощів збільшується до 330 км². Висоти в парку коливаються з 960 до 1478 метрів. Хоч парк і маленький по території, але він увібрав в собі все найкраще з країни: рифтові долини, мальовниче озеро, недоступні схили.

Майже всю територію парку займає озеро Маньяра, яке під час посухи зменшується в розмірах, відкриваючи покриті сіллю берега. Плем'я масаїв, що живе тут використовує цю сіль, щоб виготовити особливий нюхальний тютюн. У північній часто парку можна зустріти вулканічну породу, в південній частині зустрічається в основному тверді кристалічні породи, там де рифт наближається до озера можна зустріти гарячі джерела.

Флора і фауна парку представлена великим різноманіттям. У межах національного парку озеро Маньяра величезна кількість африканських слонів, за якими тут наглядають ще з 1966 року. За останніми підрахунками вчених щільність слонів становить 6 особин на км². Крім слонів в парку можна зустріти: буйволів, левів, імпал, чорних носорогів, зебр, жирафів, африканських бородавочників, антилоп гну. Крім ссавців в парку проживає колосальна кількість пернатих чотирьохсот різновидів, серед яких варто відзначити фламінго, заполонили десятками тисяч особин берега озеро Маньяра. Вобщем озеро Маньяра рай для любителів поспостерігати за птахами. Адже тут водяться: пелікани, баклани, лелеки, ібіси, грифи, орли.

У національному парку озеро Маньяра представлено кілька зон рослинності. У східній частині озера лежить лісовий масив, який підживлюють підземні джерела. Тут можна зустріти: фікус, кротон, свинорою пальчастий. У західній же частині переважають злаки, баобаби. У північній частині можна зустріти рогоз вузьколистий, а в південному каперси і ковбасні дерева. Повсюдно в парку можна зустріти фінікову пальму.

Щорічно в парку випадає приблизно 650 мм опадів. Основні опади випадає в листопаді - грудні і лютому - квітні.