Пам'ятник Жертвам Голокосту

Пам'ятник жертвам Голокосту - меморіал, встановлений у центрі Берліна з метою вшанування пам'яті євреїв, які постраждали від рук нацистів. Розташований пам'ятник поблизу Бранденбурзьких воріт. На величезному полі збудовано 2711 бетонних плит різної величини.

Голокост в історії

Дослівно термін "Голокост" перекладається з грецької як "всеспалення". Так почали називати масове знищення рас та соціальних груп людей нацистами під час Другої світової війни. Негативне ставлення сформувалося у прихильників ідей Гітлера до представників нетрадиційної сексуальної орієнтації, комуністичної партії, психічно неврівноважених громадян, єврейської та циганської діаспори. 6 мільйонів безневинних людей за час війни загинули рік від рук нацистів.

Ідея виникнення

Автором ідеї вважають публіцистку Лею Рош, яка у 1988 році висловила намір вшанувати пам'ять євреїв. Вона створила фонд, який займався вибором місця та збиранням коштів на встановлення меморіалу. За кілька років кошти було зібрано, і оголошено конкурс на розробку проекту пам'ятника. Загалом у відборі брали участь понад 520 авторів. Найкращим визнали проект Пітера Айзенмана, американського архітектора. Будівництво пам'ятника почалося 2001 року і закінчилося через 4 роки.

Опис пам'ятника

Головною вимогою фонду до пам'ятника була відсутність єврейської символіки. За задумом автора, меморіал був лабіринтом з безликих плит. Плити встановлені один до одного впритул, пройти між ними може одна людина.

Бетонні саркофаги мають схожу основу, але різну висоту. Чим глибше проходиш між ними, тим вищою стає "стіна". Виконані вони з особливого виду бетону, що стійкий до дії фарби та води. Написів на плитах немає. Опинившись між плитами, людина відчуває безвихідь та страх. Зневіра і розпач переслідують кожного, хто йде повз безликий бетон, намагаючись знайти вихід. Наприкінці видніються дерева, а нагорі — блакитне небо, але кам'яний лабіринт довго не випускає нікого туди, де вирує життя. Таке почуття приреченості відчували ті, хто був засуджений на смерть під час війни.

Під меморіалом розташований інформаційний центр, де є дані про всі жертви Голокосту. Родичі можуть знайти інформацію про місце їх смерті, історію гонінь та страти. У музеї 6 залів, у яких збереглися особисті речі жертв та їхні фотографії.

Ставлення до меморіалу

Після того, як у центрі Берліна з'явився кам'яний ліс, про нього склалися суперечливі думки. Члени єврейської діаспори визнали, що меморіал не є найкращою формою вираження скорботи. Самі жителі Берліна, які мешкають неподалік Пам'ятника жертвам Голокосту, висловлювали своє невдоволення вибором місця для його встановлення. Серед киплячого життя раптом з'явився острівець, більше схожий на кам'яний цвинтар. Всі ці точки зору свідчать про те, що меморіал справляє незабутнє враження на людей.

Щороку до пам'ятника приходять мільйони туристів, які хочуть вшанувати пам'ять загиблих під час Другої світової війни.