Гейдельберзький Замок
На схилі гори Кенігштуль в Німеччині знаходяться руїни величезного Гейдельберзького замку. У 17 столітті війська Людовика XIV під час війни зруйнували замок, але в 19 столітті його частково відновили.
Про будівництво замку мало що відомо, перші згадки датуються 1225 роком, а в паперах 1303 року вже згадуються 2 Замки: Верхній і нижній. Ця місцевість оповита історичними подіями. У період церковного розколу в замку перебував під вартою антипапа Іоанн XXIII. А сам замок довгий час був резиденцією правителів регіону Курпфальц. У 1622 році граф Йоганн Церклас фон Тіллі захопив Гейдельберг і вчинив у ньому різанину під час Тридцятилітньої війни. З 1689 по 1693 рік армія Людовика XIV кілька разів захоплювала місто, практично знищивши Гейдельберзький замок. У наступні роки намагалися відновити замок, але коштів не вистачало. До того ж в 1720 році у Карла III Філіпа виник конфлікт з жителями, і він переніс свою резиденцію в Мангеймський палац.
Можливо, замок був повністю зруйнований часом, якби не граф Шарль де Гремберг, який приїхав в місто і провів в ньому на 54 роки. Весь цей час він доглядав за замком, а ще видав Путівники по замку, які залучили масу туристів з усіх куточків світу. У 1890 році після довгих обговорень вирішили, що Гейдельберзький замок занадто дорого відновлювати і грошей вистачить лише на зміцнення стін нижнього замку. З 1897 по 1900 реконструювали руїни, витративши 520 тисяч марок.
Замок Гейдельберга відзначений в Книзі рекордів Гіннеса, адже тут знаходиться найбільша винна бочка, ємність якої 212 422 літра. Бочку виготовили в 1751 році з 130 дубів. У цих місцях побувало чимало відомих людей, серед яких письменники Марк Твен і Віктор Гюго, Мартін Лютер. У 1840 році в місто проклали залізницю і потім мандрівників з кожним місто тільки збільшувався. До 21 століття до міста приїжджало до одного мільйона людей щороку, більшість з яких були з Японії та США.
