Нова Гвінея

Нова Гвінея досі асоціюється з чимось таким первісним та далеким від сучасного світу. Іноді здається, простіше розповісти про будову ядерного реактора, ніж знайти на карті невеликий острівець. Хоча щодо невеликого – явне применшення: Нова Гвінея посідає друге місце у світі за величиною. Обігнати її змогла лише Гренландія.

Місце розташування Нової Гвінеї

Загадковий острів розташувався у Тихому океані, неподалік Австралії. Вважається, що ця частина землі утворилася за допомогою місцевого вулкана Кадовар, який час від часу підносить не найприємніші сюрпризи. Востаннє він прокинувся у 2018 році, неабияк зіпсувавши настрій аборигенам.

Колись острів був частиною Австралії, з'єднаний з материком вузьким перешийком, але підвищення рівня вод Світового океану потопило природний міст, залишивши місцевих мешканців у певній ізоляції.

Історія виникнення

Нова Гвінея була відкрита в XVI столітті португальськими мореплавцями, але вивчати її вони не поспішали, швидко переконавшись, що нічого цінного смужка суші запропонувати не може. Великий внесок в описі місцевих чудес зробив російський мандрівник Міклухо-Маклай.

У ХІХ столітті на західну частину острова висадився десант голландських завойовників, на південно-східній частині влаштувалися англійці, а німці привласнили собі північно-східну територію. На початку ХХ століття весь острів перейшов під управління Австралії, і лише наприкінці цього століття Нова Гвінея здобула довгоочікуваний суверенітет. Хоча місцеві жителі не надто були стурбовані політичним облаштуванням власної країни, проводячи час у клопотах з видобутку хліба насущного.

Що подивитись

Нова Гвінея не може похвалитися загадковими пам'ятками, розкішними палацами чи фешенебельними готелями. Натомість любителів дикої природи та незвичайних скель острів тягне до себе як добрий магніт. Густі ліси обрамляють сушу з усіх боків. Пробратися до них без допомоги човна просто неможливо. Натомість чарівність насиченої зелені та незвичайних шумів підкорює з першої хвилини. Відчуття пересування на машині часу лише посилюють місцеві мешканці, розмальовані дивовижним чином.

Колись подібні малюнки замінювали паспорт та свідоцтво про народження, розповідаючи всім оточуючим хто звідки прийшов, де навчався, одружився та проходив військову службу. Сьогодні подібні прикраси наносять на себе лише мешканці сіл, які відвідують туристи. Всі інші вважають за краще ходити в джинсах та футболках. До речі, гуляти по острову поодинці категорично не рекомендується: острів не може похвалитися повною безпекою, а в глибині території досі мешкають племена, які займаються канібалізмом. У всякому разі, історики та етнографи вирушають углиб острова лише з великим загоном поліції.

Одним із найпривабливіших місць Нової Гвінеї вважається стародавнє містечко Кука, яке чарівно заросло ліанами. Вік цього архітектурного шедевра перевищив 5000 років, що робить його особливо привабливим для вчених. Але й простим туристам тут є чому здивуватися.

З природних див туристів приваблюють чудово незаймані людським розумом гори, фіорди та озера. Любителі активного морського відпочинку можуть скористатися послугами дайвінг-центрів, покататися на каное, прогулятися катером або спробувати підкорити хвилі на серфі. З сучасними розвагами у вигляді дискотек, нічних клубів та ресторанів тут все складно: Нова Гвінея досі залишається острівцем певної первісної саморідності, за що її люблять екомандрівники.